Коли чуємо про найстаріші споруди у світі, то насамперед на думку спадають єгипетські піраміди, найстарішу з яких збудовано у III тисячолітті до н. е. Ми ж сьогодні вирушимо у подорож у просторі І часі до унікального храмового комплексу Гебеклі-Тепе, який споруджено у IX тисячолітті до н. е.!
Череватий пагорб Північної Месопотамії
Гебеклі-Тепе у перекладі з турецької означає Череватий, або Пупковий пагорб. Стоїть комплекс за 12 кілометрів на північний схід від міста Шанлиурфа (більше відоме як Урфа, або в античні часи Едеса).
Ознайомлення зі святинею Гебеклі-Тепе розпочинаємо не з місця розкопок, а з музею, щоб зрозуміти всю історичну вагу комплексу. Музей відкрили у 2015 році, тому тут усе — новеньке, ультрасучасне, мультимедійне, це один із найбільших і наймодерніших музеїв Туреччини. Приємно тішать безплатні паркомісця, затишне кафе із надзвичайно смачною кавою по-турецьки та сувенірна крамниця. За десять років роботи музей відвідало уже понад 1,3 мільйона осіб.
У музеї зручно роздивлятися скульптури і колони.
Загалом тут зібрано понад 5000 експонатів (їх кількість постійно збільшується), які розміщено у 14 виставкових залах, що оформлені у хронологічній послідовності: від доісторичних часів до наших днів, протягом десятків тисячоліть. Сюди перенесено велику кількість автентичних експонатів із розкопок, і велика зручність у тому, що є можливість оглянути їх зблизька у комфортних умовах — з кондиціонованим повітрям, а не під палючим сонцем. Археологічні знахідки доповнено зменшеними копіями споруд, інсталяціями, 33 діорамами, які пояснюють важливість цього місця. На додачу до численних артефактів Гебеклі-Тепе тут виставлено й інші експонати, знайдені у сусідніх локаціях: Караган-Тепе, Харрані, Невалі-Чорі та замку Урфа.
Беремо аудіогіда, з яким легше орієнтуватися у численних залах. Розглядаємо зменшену копію храму Гебеклі-Тепе, колони якого оздоблено різьбою, а ось в іншому залі — камені, на яких вирізьблено зображення людей, тварин, орнаменти та написи. Є й кам’яні скульптури. Усі роботи хоч і примітивні, досить реалістичні. Невже цим знахідкам 12 тисяч років? Не віриться.
З розповіді гіда дізнаємося, що у IX тисячолітті до н. е. тут було збудовано близько 20 круглих споруд (у формі концентричних кіл). У VII тисячолітті до н. е. комплекс був засипаний піском, і понад 9500 років він був схований під пагорбом заввишки близько 15 метрів і 300 метрів у діаметрі. Після оглядин музею вирушаємо до пагорба на розкопки, 800 метрів можна пройти пішки або скористатися музейним автобусом.
Селяни складали камені на купи
Перше, що вражає, — фантастичний краєвид з пагорба безкрайньої пустелі, що на горизонті зливається з небом. Прямуємо дерев’яними підвісними доріжками, над місцем розкопок споруджено дах. Це зроблено не тільки для зручності туристів, а й для збереження історичних цінностей.
Хоча ще п’ятдесят років тому ніхто й не здогадувався, які скарби сховані під землею. Місцевим селянам, що орали землю на пагорбі, часто траплялися кам’яні блоки, які заважали у роботі. Тому вони виймали їх і складали на купи або засипали землею. На початку 1960-х років на ці камені звернули увагу археологи. Вони з’ясували, що пагорб не міг утворитися природним шляхом, і незабаром виявили серед каменів Т-подібні колони зі слідами витесаних малюнків. Але ніхто не знав ні їх віку, ні походження. Скажімо, американський дослідник Пітер Бенедикт припускав, що під пагорбом міститься кладовище візантійської епохи.
Понад 9500 років храмовий комплекс був схований під пагорбом заввишки близько 15 метрів і 300 метрів у діаметрі.
У 1993 році пагорб почав вивчати німецький археолог Клаус Шмідт, який за виглядом знайдених каменів встановив, що це стоянка кам’яної доби. Після смерті вченого в 2014 році роботи було продовжено як спільний проєкт Стамбульського університету, Музею Шанлиурфи та Німецького археологічного інституту під керівництвом турецького історика Неджмі Карула. У 2018 році Гебеклі-Тепе оголосили об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО, визнавши його видатну універсальну цінність як “одного з перших проявів монументальної архітектури, створеної людиною”.
Нині археологи з’ясували, що комплекс Гебеклі-Тепе — це найдавніші культові споруди у світі. Будівництво їх розпочалося ще у мезоліті та тривало кілька тисяч років. А сам комплекс складається з трьох основних шарів, які належать до епохи неоліту.
Найдавнішим є ІІІ шар, що належить до культури докерамічного неоліту. У ньому знайдено монолітні колони до
3 м заввишки (маса деяких валунів — до 16 тонн), сполучені мурами з необробленого каменю в округлу або овальну споруду. Аналогічні колони встановлювали у центрі споруди. Підлоги зроблено з обпаленого вапняку з низькими кам’яними лавами уздовж стін. Крім того, у храмі були поставлені скульптури кабанів і лисиць.
Всього нині розкопано чотири такі споруди діаметром від 10 до 30 м. За даними геофізичних досліджень, у надрах пагорба приховано ще щонайменше 16 таких споруд. Камінь для комплексу добували неподалік, виламуючи його за допомогою кам’яних клинів. У каменоломнях знайдено кілька незакінчених колон, довжина яких сягає 9 метрів. Також є кілька кам’яних ванн, найбільша з яких місткістю 150 літрів. У ваннах знайдено залишки оксалату, що утворюється шляхом синтезу ячменю та води, отож, імовірно, тут варили пиво!
Шар II відповідає періоду від 7500 до 6000 року до н. е. У цю епоху над засипаними найдавнішими спорудами збудовано чотирикутні зали з підлогою з полірованого вапняку. Шар I складається з артефактів усієї постнеолітичної діяльності — аж до сучасної поверхні, пошкодженої вивітрюванням і рільництвом.
Колони храмів прикрашено різьбленням на камені тварин і абстрактних піктограм. Ці піктограми не можуть бути писемністю, вони відображають загальновживані сакральні символи своєї культури, знані й іншим неолітичним культурам. Серед відомих зображень — леви, бики, кабани, лисиці, газелі, змії й інші рептилії, комахи, павукоподібні, птахи, найчастіше грифи і водоплавні. Цікаво, що зображень людини небагато, серед них — обезголовленого тіла, оточеного грифами. На Т-подібних колонах є також зображення рук, можливо, вони символізують людей.
У храмах знайдено безліч крем’яних артефактів (переважно наконечники стріл і скребла), а також кістки тварин. Вчені припускають, що храмовий комплекс був об’єктом паломництва для людей, що жили за сотні кілометрів від нього. Однак при храмі постійно перебувало кілька служителів культу. Тут відбувалися ритуальні заходи і, можливо, жертвоприношення.
У ваннах знайдено залишки оксалату, що утворюється шляхом синтезу ячменю та води, отож, імовірно, тут 12 тисяч років тому варили пиво!
Хоча комплекс формально належить до культури докерамічного неоліту, в ньому не знайдено слідів одомашнених тварин або рослин. Водночас, за даними генетичних досліджень, окультурнена пшениця походить від дикого підвиду, що росте на горі Караджадаа за 30 кілометрів від Гебеклі-Тепе. Отож культове місце Гебеклі-Тепе відіграло важливу роль у виникненні рільництва.
Попереду ще багато досліджень
У вивченні храмового комплексу Гебеклі-Тепе досі більше питань, ніж відповідей, оскільки на 2021 рік розкопками охоплено лише на 10% його території. Археологи вважають, що дослідження триватимуть ще мінімум пів століття. Дивує те, що побудова такої грандіозної споруди потребувала зусиль великої кількості людей і певної соціальної організації, а це вважається нехарактерним для мезоліту.
За приблизними оцінками, для виготовлення та транспортування колон масою 10 — 20 тонн від каменоломні до будівлі, між якими до 500 метрів, за відсутності тяглових тварин були потрібні зусилля до 500 осіб. А деякі колони важать до 50 тонн, тому людей потрібно було ще більше. Вчені припускають, що, ймовірно, була використана праця рабів, що не характерно для спільнот мисливців і збирачів. У такому разі, саме існування храмового комплексу в таку далеку історичну епоху свідчить про соціальне розшарування на дуже ранньому етапі розвитку неолітичної культури.
На початку VIII тисячоліття до н. е. храмовий комплекс Гебеклі-Тепе втратив колишнє значення. Але його не покинули і не забули, не залишили поступово руйнуватися унаслідок природних процесів, зокрема вивітрювання. Його навмисно засипали 300 — 500 кубометрами землі. Хто це зробив і чому, не відомо.
Знаємо одне: археологічні знахідки в Гебеклі-Тепе революційним чином змінили уявлення про ранній неоліт на Близькому Сході та загалом у світі. Тому, ймовірно, це не остання історична несподіванка, яку приховує у собі наша планета.
Настя ГОРЛИЦЯ
