Через ситуацію із будівництвом ВЕС на Закарпатті два парламентські комітети проведуть виїзне засідання. Нині, за словами фахівців, вітряки загрожують руйнуванням 7 із 12 гірських хребтів.
— Вже розпочали будівництво ВЕС на полонині Руна. Вітряки планують встановити і на полонинах Гостра, Лютянська Голиця, Красна, Апецька, на Верховинському вододільному хребті та гірському масиві Свидовець. Це території семи високогірних хребтів у межах Закарпатської області, — розповідає Оксана Станкевич-Волосянчук, екологиня ГО “Екосфера”, кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри зоології УжНУ. — На полонині Руна встановлять 30 вітряків, і на цій території не залишиться жодного неторканого куточка.
Коли йдеться про вітрову енергетику, то маємо розуміти, що це великі проєкти з використанням бульдозерної та іншої важкої техніки. Без цього вітряки не зможуть встановити. Зрештою, вітряки — це ще й бетонні фундаменти. Власне, найбільшої шкоди довкіллю завдається на етапі їх встановлення.
Вітрова електростанція — промисловий об’єкт. У разі будівництва ВЕС у горах, по-перше, зміниться високогірний ландшафт, який для України є дуже рідкісним. Йдеться про найвищі хребти Українських Карпат. Власне, так унікальні ландшафти перетворяться на промислові. По-друге, негативного впливу зазнають рідкісні екосистеми.
Так, маємо приклади розвитку вітрової енергетики в горах. Але ті ВЕС розташовані недалеко від населених пунктів, де давно є дороги і вся потрібна інфраструктура. Вітряки встановлено на висоті від 400 до 800 метрів над рівнем моря. Йдеться про ВЕС у Старому Самборі і в Трускавецькій громаді на Львівщині, а також ще одна будується на Закарпатті — у Нижніх Воротах. До цих вітрових електростанцій жодних претензій немає. Вони побудовані на територіях, де й раніше люди господарювали.
— До повномасштабної війни у Краматорську було виробництво вітряків, яким займався колишній регіонал Максим Єфімов. Він був депутатом Верховної Ради до 2023 року, — додає Ірина Федорів, голова громадської ініціативи “Голка”. — У 2022-му потужності виробництва перевезли в безпечну зону — на Закарпаття. Ну і, звісно, вироблені вітряки треба встановлювати. І робити це там, де вони будуть давати максимальну користь власникам вітрової електростанції. Це бізнес. І внесенням змін до законів робиться все для того, аби ВЕС з’явилися у Карпатах.
Йдеться про непрохідні території, куди доведеться прокласти дороги. Без них на гірський хребет не вдасться завезти вітряки, які зазвичай вищі за монумент “Батьківщина-мати”. На будівництво ВЕС беруть кредити, а західним партнерам розповідають, що в Україні розвивають зелену енергетику і що через обстріли енергетичної інфраструктури треба мати альтернативні джерела енергії.
— Чому склалася така ситуація?
О. Станкевич-Волосянчук:
— Будівництво ВЕС на високогірних хребтах мало б бути відхиленим ще на етапі стратегічної екологічної оцінки. Та вона проводилась неякісно. Як і процедура громадського обговорення.
Відповідно до статті 12 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" попередньо мали розробити Схему планування гірських територій. Оскільки це території з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій. Тож детальні плани території за межами населених пунктів могли розроблятись лише після затвердження Схеми планування гірських територій, якої дотепер не має.
Після підписання президентом 8 серпня цього року закону № 4321-IX норма про послідовність розробки містобудівної документації різного рівня нівельована. Тепер кожна сільрада може приймати рішення щодо просторового планування гірських територій на свій розсуд. Новий закон назвали антиконституційним, оскільки він уже зазнавав ветування президентом. Саме у цьому законі прописана дискримінаційна норма щодо відчуження нерухомості приватної та комунальної власності на території Ужгородського району Закарпатської області без права оскарження в суді. Тому розцінюємо такі зміни у законодавстві цільовими під конкретні вітроенергетичні проєкти у Закарпатті.
