Приблизно 9,6 мільярда доларів передали українці торік додому. Це на 2 мільярди менше, ніж позаторік, повідомляють у Нацбанку. Через платіжні системи надійшло 2,5 мільярда доларів, що на 4,6% менше, ніж у 2023 році. Найчастіше перекази відправляли зі США (19,4%), Ізраїлю (16,8%), Німеччини (10,8%), Італії (10,2%) та Великої Британії (9,4%).
— Якщо подивимося статистику, то побачимо, що грошових переказів стало менше не лише торік, а й загалом від початку повномасштабного вторгнення, — каже кандидат економічних наук Павло Кухта. — Колись у нас мільйони людей працювали за кордоном. Хтось мав довготривалі контракти, хтось їздив періодично на заробітки. Здебільшого це були чоловіки. Війна все змінила. Українська влада закрила кордони для чоловіків, і ті, хто залишився тут, уже не мають можливості виїхати. Тож нині гроші переказують значною мірою жінки, які знайшли собі підробіток за кордоном або які діляться соціальними виплатами, отриманими там, зі своїми рідними, що в Україні.
— За даними Євростату, нині в Польщі перебуває приблизно 950 тисяч наших громадян, у Німеччині — 1 мільйон 250 тисяч, — зауважує президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. — Тобто фактично два мільйони українців нині живуть у цих двох країнах. Логічно, що саме звідти, а не з Ізраїлю чи США мали би бути найбільші надходження грошей. Але цього не відбувається. Припускаю, що під переказами від трудових мігрантів також маскуються гроші від людей, які провадять комерційну діяльність.
Хай там як, але надходження від українців з-за кордону й далі знижуватимуться. Нині близько 40% усіх наших мігрантів — це жінки, до 30% — діти у віці до 18 років. Зрозуміло, що жінки, які перебувають за кордоном, навряд чи перераховуватимуть великі суми грошей для своїх чоловіків в Україні. А після закінчення воєнних дій, після відкриття кордонів ми можемо опинитися у ситуації, коли українці об’єднуватимуться на чужині, тобто коли чоловіки їхатимуть до своїх дружин та дітей і залишатимуться там. Тож перераховувати гроші сюди вже буде нікому. Нагадаю, що до повномасштабної війни в Україну заходило від 13 до 15 мільярдів доларів щороку. Це набагато більше, ніж нам надавав МВФ.
— Чи позначиться якось зменшення обсягів таких переказів на нашій економіці?
— На тлі того, що ми нині отримуємо багатомільярдну допомогу від міжнародних партнерів, перекази від українців з-за кордону вже не такі визначальні, — розповідає фінансовий аналітик Євген Пенцак. — Нагадаю, колись 2 — 3 мільярди доларів надходжень на квартал були для нас украй важливими. Водночас доброю новиною є те, що міжнародний бізнес готовий заходити в Україну. Оці інвестиції матимуть вагоме значення для нашої економіки.
● В. Воскобойник:
— Будь-які гроші, які заходять до України, впливають на розвиток нашої економіки. Кошти, які ми отримуємо як кредити, не можна порівнювати з грошима від трудових мігрантів. Бо кредити потрібно віддавати. А гроші трудових мігрантів підвищують платоспроможність кожної окремої родини. Водночас зауважу, що тепер для нас дуже важливі і позики, і гранти від міжнародних партнерів, і перекази від мігрантів. Бо дозволяють вистояти у нинішній надскладний час.
