Чоловіка мобілізували до ЗСУ навесні 2022 року. У липні 2023-го він раптово помер на службі. Судово-медична експертиза встановила, що причиною смерті стала гостра коронарна недостатність на тлі хронічної ішемічної хвороби серця. Водночас у крові військового виявили 1,4 проміле алкоголю. Саме цей факт згодом став головним аргументом для відмови родині у державній допомозі. Для дружини та двох дітей смерть чоловіка обернулася не лише тяжкою втратою, а й виснажливою боротьбою з бюрократією та судами.
Військово-лікарська комісія офіційно встановила, що захворювання, яке призвело до смерті, пов’язане з проходженням військової служби. Здавалося б, родина мала отримати гарантовану державою компенсацію — 15 мільйонів гривень. Однак коли вдова звернулася по одноразову грошову допомогу, комісія Міноборони їй відмовила.
Родина пішла до суду й виграла справу спочатку в окружному, а згодом і в апеляційному суді. Та Міноборони не погодилося з цими рішеннями й подало касаційну скаргу до Верховного Суду. У відомстві наполягали: сам факт наявності алкоголю в крові військового є достатньою підставою для відмови у виплаті допомоги родині. Однак Верховний Суд цієї позиції не підтримав і наголосив: для відмови потрібен прямий причинно-наслідковий зв’язок між станом сп’яніння і смертю військового.
Юристи кажуть: випадки, коли родинам відмовляють у допомозі через наявність алкоголю в крові загиблих військових, непоодинокі. “Був випадок, коли машина з військовими поверталася з позицій, — розповідає Роман Лихачов, військовий адвокат та юрист Центру надання підтримки ветеранам і їхнім родинам. — Водій був тверезий. У їхню машину врізалася інша автівка. Один із бійців загинув. У його крові виявили алкоголь — і родині відмовили у виплатах. Хоча алкоголь жодним чином не був причиною смерті. Яка різниця, в якому стані був цей військовий, якщо причиною загибелі стала ДТП?”
На думку Романа Лихачова, одна з причин великої кількості відмов може полягати в перестрахуванні чиновників та небажанні брати на себе відповідальність за виплату бюджетних коштів. “Після призначення виплат рішення перевіряють аудитори, правоохоронні органи. Можливо, чиновникам простіше відмовити й чекати рішення суду, ніж потім пояснювати, чому неправомірно були використані бюджетні кошти, — каже адвокат. — До того ж не всі родини готові йти до суду. До мене по консультацію звернулася жінка після смерті сина-військового. Він помер від хвороби після повернення з позицій. У крові чоловіка також виявили алкоголь. У ТЦК їй одразу сказали, що вона нічого не отримає, не варто навіть подавати документи. Але рішення про виплати ухвалює не ТЦК, а Міноборони. Через такі слова люди іноді не подають документів і просто втрачають час. Адже родини загиблих військових мають три роки, щоб звернутися по одноразову грошову допомогу”.
Адвокат також звертає увагу на недосконалість законодавства. У законі справді передбачено, що одноразова допомога не виплачується у разі вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння. Але, на думку юриста, ця норма прописана надто загально й через це допускає різне трактування. “Було б логічніше чітко зазначити, що йдеться саме про випадки, коли смерть настала через вживання алкоголю чи наркотиків або дії у стані сп’яніння стали її причиною”, — вважає Роман Лихачов.
Ще одна проблема, додає адвокат, полягає в тому, що військово-лікарська комісія зазвичай не встановлює причинно-наслідкового зв’язку між вмістом алкоголю у крові і смертю. ВЛК лише визначає, чи пов’язана смерть із проходженням служби, захистом Батьківщини тощо. “Якщо Міноборони хоче довести, що людина померла саме через алкогольне сп’яніння, то для цього замало лише токсикологічного аналізу, який показав наявність алкоголю в крові, — твердить юрист. — Потрібен окремий медичний висновок або комплексна експертиза, яка б прямо підтвердила, що саме алкоголь став причиною смерті”.
“Згадалася ще одна справа, — додає адвокат Максим Олійник. — Дрон влучив у бліндаж, і військовий загинув від осколкових поранень. Після розтину в його крові також виявили алкоголь. Міноборони намагалося відмовити родині у виплатах, але суд чітко зазначив: причиною смерті стали поранення від удару дрона, а не алкогольне сп’яніння. Після цього родині присудили виплату допомоги”.
За словами юриста, Верховний Суд фактично поставив крапку в цьому питанні та не залишив чиновникам простору для довільного трактування норми закону. “Якщо у висновку експертизи є алкоголь, виявлений у крові, але людина загинула від поранення, удару дрона, інсульту чи інфаркту, це ще не означає автоматичної відмови у допомозі. Тепер на цю правову позицію Верховного Суду покликатимуться і адвокати, і суди під час розгляду подібних справ”, — наголошує Максим Олійник.
