Чимало городників цієї пори бідкається, що пера зимової цибулі жовкнуть і в’януть. А коли витягнути із землі цибулини, то вони трухляві й мають специфічний неприємний запах.
“Торік знайома викинула всю цибулю, бо зігнила. Лише зелене перо встигла обірвати й заморозити. У нашій родині цибуля дуже популярна, тому висіваю її завжди багато — до 30 рядків, — розповідає господиня з Вінниччини Раїса Остапчук. — Але зберегти врожай непросто, бо нерідко його вражає цибулева муха. Вона, до слова, дуже схожа на звичайну. Характерна високою плодючістю, а самі личинки просто ненажерливі й завдають великої шкоди зеленим пагонам і плодам. Якщо пера цибулі різко жовтіють, в’януть, то це перша ознака, що “попрацювала” муха. Тому варто якнайскоріше розпочати боротьбу з цим ненаситним шкідником”.
Господиня каже, що можна це робити не лише з допомогою “хімії”. “Приготуйте настій хвої. Візьміть її 100 грамів та замочіть у відрі теплої води, настоюйте декілька днів. Потім настій треба процідити і покропити ним уражені мухою посадки цибулі. Личинки шкідника загинуть, — каже Раїса Остапчук. — Схожу дію мають полин та м’ята. Одного відра такого настою вистачить приблизно на 3 — 4 квадратні метри грядки. Чудово зарекомендувало себе й господарське мило, яке має антибактеріальні властивості. Візьміть брусок, подрібніть та розчиніть у відрі теплої води. Таким розчином варто обробити і саму цибулю, і грунт під нею. А мої родичі з Рівненщини борються з цибулевою мухою так: у відрі теплої води розчиняють 3 — 4 ложки нашатирного спирту й обприскують ним цибулю, коли сяде сонце. Через місяць повторюють процедуру. Мухи чутливі до аміаку, тому гинуть”.