За розрахунками Мінфіну, це дасть змогу залучати до держбюджету близько 140 мільярдів гривень щорічно.
Нагадаємо, військовий збір у розмірі 1,5% був запроваджений для фізичних осіб з початком російської агресії у 2014 році. Його стягують не лише із зарплат, лікарняних, а й з відсотків за депозитами, виграшів, спадщини, подарунків. Із грудня 2024 року ставка цього податку зросла до 5%. А зі січня 2025 року військовий збір запровадили для ФОПів 1-ї, 2-ї та 4-ї груп у розмірі 10% мінімальної зарплати і для платників 3-ї групи на рівні 1% доходу.
— До фінансування армії військовий збір не має безпосереднього стосунку, — зауважує перший заступник голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. — Адже гроші, зібрані через цей податок, ідуть у загальну скарбницю. Депутати виступили за внесення змін до Бюджетного кодексу, які передбачають створення спеціального фонду для військового збору та використання його винятково на армію. Але це, як на мене, абсолютно нічого не змінює — таке собі перекладання грошей у тій самій кишені.
Підвищення військового збору, на яке влада пішла наприкінці 2024-го, — найгірше, що можна було зробити для економіки, адже такий крок сприяє її тінізації. Ми ж розуміємо, що тільки чесний бізнес із “чистими” зарплатами заплатить більше. Є ще одна проблема: через підвищення військового збору інвестувати у бізнес стало не так вигідно, як купувати державні облігації. Бо з прибутку від акцій та корпоративних облігацій треба платити 23% військового збору, а ОВДП (облігації внутрішньої державної позики — Авт.) не підлягають оподаткуванню. Як наслідок, гроші інвесторів ідуть не в економіку, а в держборг.
Свого часу і депутати, і експерти, і урядовці, і навіть міжнародні фахівці казали, що замість військового збору треба підвищити податок на додану вартість (ПДВ). Це було б як мінімум ефективно. Але президентові сподобалась назва “військовий збір”, тому підвищили саме цей податок.
— А яка ваша думка?
— Пропозиція зберегти військовий збір на три роки після війни, яку висунув Міжнародний валютний фонд, для нас неприємна, але не критична. Закінчиться війна — військовий збір скасуємо. Можливо, й раніше, ніж через три роки після припинення воєнного стану, — зазначає координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. — Зазначу, що 95% усіх податків і зборів, які ми нині збираємо, йдуть на фінансування нашої оборони. Тому заяви про те, що військовий збір не має стосунку до фінансування ЗСУ, м’яко кажучи, дивні. Після війни гроші з військового збору також ітимуть на армію. Вона ж нікуди не подінеться. Треба буде утримувати мільйонне чи 700-тисячне військо.
— Навряд чи влада має якесь обгрунтування, чому треба було продовжити військовий збір, а не підвищувати, скажімо, ПДВ, — вважає експерт з питань податкової політики Павло Себастьянович. — Напевно, це звучить більш раціонально, бо війна. А після війни — бо треба долати її наслідки. Жодного підвищення податків економічна ситуація країни насправді не вимагає. Економіка вимагає скорочення витрат, спрощення адміністрування і кредитування бізнесу. Але нічого з цього уряд не робить. На жаль.
