Держспецзвʼязку, яка є одним із головних учасників ініціативи "Армія дронів", провела навесні 2023 року закупівлі дронів Autel EVO MAX 4T за завищеною ціною. Екс-голова служби Юрій Щиголь розповів подробиці цих закупівель.
На той момент ЗСУ катастрофічно бракувало дронів
Як відомо, раніше "Громадське" повідомляло, що компанія постачальник дронів продавала їх Держспецзвʼязку майже по 500 тис. грн за одиницю, хоча ринкова ціна, за інформацією розслідувачів була близько 250 тис. грн. Відтак, як стверджують журналісти, таке контрактування призвело до переплати державою 593 млн грн за поставлені дрони.
Екс-очільник служби спецзвʼязку зазначив, що це був березень-квітень 2023 року, коли на передовій була гостра нестача БПЛА, а китайська компанія Autel вже заборонила використовувати, а тим паче продавати свої дрони Україні. Збройні сили України потребували саме ці дрони для здійснення своїх операцій.
"Коли звернулися ЗСУ, що їм потрібно, вони зробили замовлення. Ми звернулися до всіх компаній, які до того нам продавали мавіки, інші дрони. Запитів було направлено пʼять, це травень місяць. Жодна із цих компаній не постачала ці дрони в Україну. Найнижча пропозиція виявилася у згаданої компанії [Креон-М]. Аналогічних пропозицій тоді не було, щоб перевірити ціну", - заявив Щиголь "Лівому берегу".
Нажива на війні: нові подробиці
За його словами, умови контракту були майже не можливі до виконання: мова йшла про постачання в Україну 1 тис. дронів з Китаю протягом 1 місяця. Після цього, був ще один контракт із "КРІОН-М" вже на 2 тис. цих дронів.
У Держспецзвʼязку, запевняє ексголова, були проведені маркетингові дослідження пропозицій від щонайменше 5 постачальників. І тоді, на той час, найдешевшою і найшвидшою пропозицією була саме "КРІОН-М".
Пізніше, за словами Щиголя, коли інші компанії змогли налагодити свої процеси, і змогли постачати ці дрони в таких обʼємах (мова йде про тисячі дронів), ТОВ "КРІОН-М" було змушене знизити ціну і закласти меншу прибутковість, враховуючи умови постанови уряду у липні 2023 року, що передбачала можливість отримання постачальниками БПЛА до 25% прибутку від вартості дрона за одиницю.
"Координацію діяльності Держспецзвʼязку в межах цього проєкту здійснювало Мінцифри. Процедура прийняття рішень щодо закупівлі БПЛА була комісійною. Рішення приймала не одна конкретна людина, а комісія в засіданнях якої брали участь представники ЗСУ, інших сил оборони. Остаточне рішення щодо кількості, якості і потребі було за ЗСУ", - додав він.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
