Слідчий ізолятор досі не встиг надати суду документи, які підтверджують смерть обвинуваченого. Точна дата та причина смерті також невідомі. Сьогодні на засіданні суд завершив вивчення доказів у справі, але до дебатів не перейшов, щоб дочекатися документів про смерть Іщенка з СІЗО. Дебати відбудуться 7 серпня.
Захищав Маріуполь, потрапив у полон, а тоді – в СІЗО
Олександру Іщенку було 55 років, він був одружений. 25 лютого 2022 року вступив на службу до територіальної оборони полку спеціального призначення "Азов" на посаді військового водія. Навесні 2022 року він потрапив у російський полон в Маріуполі, а потім став фігурантом кримінальної справи разом із 23 іншими українцями.
Усі вони в різний час служили в "Азові" за контрактом або були цивільними службовцями. Одні брали участь в обороні Маріуполя та "Азовсталі", інші вже звільнилися зі служби на момент російського вторгнення і були затримані вдома або під час "фільтрації". Двох – Давида Касаткіна та Дмитра Лабінського – вже обміняли на російських військовополонених і їх судять заочно.
У справі фігурують дев'ятеро жінок, більшість із них – кухарки, які готували їжу для полку "Азов". Кримінальну справу спочатку відкрили на території самопроголошеної "ДНР", а обвинувачених утримували в Донецькому СІЗО. У вересні 2022 року справу передали до суду, який після кількох місяців слухань перенаправив її до Південного окружного військового суду Ростова-на-Дону.
У чому Росія звинувачує "азовців"
Спочатку фігурантам справи було пред'явлено обвинувачення за статтями Кримінального кодексу "ДНР", а в червні 2023 року обвинувачення було переформульовано на статті з Кримінального кодексу РФ: дії, спрямовані на насильницьке захоплення влади (ст. 278 КК), участь у діяльності терористичної організації (ст. 205.5 КК), проходження навчання з метою здійснення терористичної діяльності (ст. 205.3 КК).
Олександра Іщенка звинуватили за двома статтями – участь у діяльності терористичної організації та спроба захоплення влади силовим шляхом.
"Меморіал" визнав фігурантів цієї справи політичними в'язнями. "Рішення Верховного Суду про визнання полку "Азов" терористичною організацією ми вважаємо недоречним, а тому звинувачення за "терористичними" статтями на підставі причетності до цього підрозділу також є недоречними. Ба більше, його ухвалили лише 2 серпня 2022 року, після
затримання фігурантів справи", – йдеться у публікації правозахисного проекту.
Там додають, що притягнення "азовців" до відповідальності за статтею про насильницьке захоплення влади є недоцільним, оскільки їх судять за участь у бойових діях на території самопроголошеної "ДНР". Міжнародне співтовариство визнає територіальну цілісність України, а тому участь бійців "Азову" у діях з відновлення конституційного ладу та відсічі військової агресії є законною. Насильницьке захоплення влади в Донецькій області України здійснили не бійці "Азова", а самої "ДНР", спочатку за мовчазної, а потім і за відкритої підтримки Росії.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
