Сили оборони України цієї ночі завдали авіаударів по 13 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки противника, про це йдеться у ранковому зведенні Генштабу.
Україна збиває "Шахеди" за допомогою Vampire: це "вбивці дронів" з лазерним наведенням
Окупантам прилетіло у 20 місць зосередженння особового складу
Наші пілоти спільно з наземними підрозділами ракетних військ влаштували ворогу пекельну ніч на окупованих територіях. Від наших воїнів прилетіло одразу у двадцять районів зосередження особового складу. Тринадцять районів вразила авіація ще сім ракетні війська. Кількість втрат окупанти ще підраховують. Крім того достеменно відомо, що знищено одну артилерійську систему і один засіб ППО окупанта. Решту втрат у техніці також підраховують.
Цей нищівний удар був прямою відповіддю наших воїнів на події минулого тижня, а саме 7 лютого. Тоді, під час виконання бойового завдання, загинув український пілот-ас Владислав Риков, на рахунку якого було 385 бойових вильотів. Близький товариш загиблого, підполковник Ростислав Лазаренко під час цього фатального польоту перебував у небі поряд з Владиславом.
Наші пілоти пообіцяли помститись ворогу і зробили це
Лазаренко зазначив, що це був звичайний бойовий день. Тоді потрібно було виконати типове завдання — вогневе ураження противника.
"Розбір цілі, обговорення, підготовка… Все, як завжди… Влад потиснув руку. Виліт… Жити йому залишалось 17 хвилин. Насправді ти ніколи цього не відчуваєш... Війна чомусь забирає найцінніше саме в той момент, коли ти максимально спокійний, коли думаєш, що обстановка більш-менш і це звичайний політ…" — розповів Лазаренко у своїй стрічці у ФБ.
Підполковник пригадує, що слідкував за парою наших штурмовиків на пункті управління, бачив винищувач противника. Ракета Р-37, яку окупанти вже досить давно не використовували, не залишила шансів.
"Долі секунди… Ведений бачив, як у літак ведучого прилетіла ракета. І я бачив. Влад нічого не встиг сказати в ефірі", — зазначив військовий. Він переконаний: це була помста, адже напередодні захисники конкретно "насипали" рашистам.
"Звісно, я до останнього сподівався, що Влад якимось дивом попри низьку висоту, зумів катапультуватись, що він живий, зараз ми його заберемо, а потім довго разом усе обговорюватимемо… Влад був дуже цінний для мене. Давно прийняв рішення берегти його, принаймні намагатись. Та як вберегти на війні?" — каже Ростислав Лазаренко.
Через декілька днів загиблого Владислава Рикова поховали на міському цвинтарі Вінниці. Під час церемонії прощання його бойові побратими запевнили, що обов'язково помстяться ворогу за свого товариша. І цієї ночі здійснили обіцянку.
