Надію на те, що висока офіційна зарплата, а з нею і чималі відрахування у бюджет врятують від мобілізації, розбили у Комітеті Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. Ця ініціатива фактично легалізувала б принцип "війна для бідних", а це неприпустимо, заявили у комітеті.
За неявку до ТЦК розшукують майже 40 тисяч осіб. І це лише в одній області
Цю пропозицію відхили "навіть без обговорень"
Комітет Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки відхилив правки щодо бронювання військовозобов'язаних, які отримують певну зарплатню та сплачують податки. Про це в коментарі LIGA.net розповів нардеп від Слуги народу, член профільного комітету Ігор Копитін. За його словами, обговорення відбулося 25 березня.
Нардеп зазначив, що були окремі пропозиції щодо бронювання осіб, які отримують певну зарплатню та сплачують податки, але вони були відхилені "навіть без обговорення".
"Метою законопроекту є встановлення соціально справедливої мобілізації. Фактичною суттю таких правок став би принцип "війна для бідних". А це неприпустимо!" – наголосив нардеп. Копитін зауважив, що в комітеті відбувається попередній розгляд. Ймовірно, у сесійній залі Верховної Ради під час другого читання автори цих правок зможуть ініціювати їх врахування.
Нагадаємо, що наразі Комітет національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради України розглянув 710 правок до нового закону про мобілізацію та дійшов до правки 2815. Як повідомила народна депутатка Ірина Фріз на своїй сторінці у Facebook, всі правки стосуються змін до 25 статті щодо організації та порядку бронювання військовозобов’язаних, проходження базової військової служби та заходи впливу щодо громадян, які не виконують свої обов’язки.
Бронювання таки будуть: кому саме?
Фріз деталізувала, що за результатами розгляду пропонується надати бронювання військовозобов’язаним, які працюють, або проходять службу:
як працівники критично важливих підприємств;
в органах державної влади (категорії А; 50% - Б, В);
інших державних органах;
Національній поліції України;
Національному антикорупційному бюро України;
Державному бюро розслідувань, органах прокуратури;
Бюро економічної безпеки України;
Державній службі України з надзвичайних ситуацій;
Державній кримінально-виконавчій службі України;
Службі судової охорони;
в судах, установах системи, правосуддя та органах досудового розслідування;
патронатних службах органів державної влади, юрисдикція яких розповсюджується на всю територію України.
Водночас, як зазначив депутат Олександр Федієнко, комітет не підтримав правку 2176 щодо бронювання адвокатів, теж саме стосується і власників підприємств.
Як зазначив депутат, якщо мова йде про критично важливі підприємства, які працюють на обороноздатність країни, то, на його думку, таких власників можна і забронювати, адже "не факт, що від того, що він стане кулеметником, підприємство яке випускає гармати, або РЕБ буде краще працювати".
Також Фріз повідомила, що Комітет залишив чинною норму щодо не призову під час дії воєнного стану осіб 18-24 років.
"Такі особи за власним бажанням до свого 24-річчя можуть обрати термін проходження базової військової служби: під час дії воєнного стану 3 місяці, мирного часу-5 місяців. Проходження базової військової служби передбачає отримання військової облікової спеціальності та перехід з статусу призовника в статус військовозобв’язаного, з подальшою можливістю бути мобілізованим під час дії воєнного стану", - написала вона.
Крім того, Федієнко зазначив, що надійшла пропозиція залишити право командирам укладати контракти. Щоб той хто добровільно прийшов на службу, міг сам обрати військову частину де він хоче проходити службу. Водночас, зазначив депутат, це не стосується механізму мобілізації, "коли людину мобілізували, а далі він шукає з ким підписати контракт", оскільки є ризики, що Генштаб не зможе укомплектувати свої мобільні ресурси.
