“Настав час союзникам України переглянути обмеження щодо використання наданої їй зброї”, — заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг. На його переконання, це потрібно зробити тепер, оскільки тривають важкі бої у Харківській області, і заборона бити по законних військових цілях у Росії надто ускладнює українцям самозахист.
Очільник Альянсу зазначив, що деякі союзники вже зняли обмеження на застосування своєї зброї, та висловив сподівання, що інші це також зроблять. Відомо, що Велика Британія та Швеція дали дозвіл ЗСУ завдавати ударів по РФ своєю зброєю. Підтримують таку ініціативу й поляки. А от Німеччина та Сполучені Штати проти. Ситуацію аналізуємо разом з керівником Аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігорем Петренком, керуючим партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім та співголовою Громадської ініціативи “Права справа” Дмитром Снєгирьовим.
— Чи наважиться Вашингтон скасувати обмеження на застосування свого озброєння по території РФ?
● Д. Снєгирьов:
— Насправді вже є серйозні зрушення у цьому питанні. Спікер Палати представників США Майк Джонсон, який свого часу блокував пакет військової допомоги для Києва, заявив, що США мають дозволити Україні вести війну “так, як вона вважає за потрібне”.
Група конгресменів від обох партій закликала міністра оборони Ллойда Остіна пришвидшити постачання озброєння Україні та дозволити їй атакувати цілі в Росії. А держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що американці нібито не дають дозволу, але Україні самій вирішувати, як захищатися. Як на мене, це крок уперед до скасування обмежень на застосування американської зброї.
● Т. Загородній:
— Я думаю, що нам не дадуть дозволу бити будь-якою західною зброєю по РФ. Тому що це принципова політика Сполучених Штатів стосовно ядерних держав. Вашингтон побоюється конфлікту з Росією.
До слова, США майже нікому далекобійних ракет не дають. Подивіться, чим озброєні армії Тайваню, Японії, Південної Кореї. Вони мають американську зброю — системи Patriot, літаки F-35, але не ракети. Ракети ці країни виготовляють самостійно.
● І. Петренко:
— Насправді ми вже доволі далеко просунулися у цьому питанні. Тривають дискусії у Конгресі США. Є тиск з боку Джонсона і Трампа на Байдена.
Трамп, який гальмував виділення допомоги Україні, тепер намагається перехопити на себе лідерство й показати всім, мовляв, дивіться, який Байден нерішучий. А це в контексті виборчих перегонів небезпечно для Байдена. Досі він докладав багато зусиль, щоб переконати всіх, що Україна вкрай потребує допомоги, а тут вагається. Думаю, Байден не захоче віддавати Трампу такий пас. Тому, ймовірно, буде не лише дозвіл бити по території Російської Федерації, а й ще щось на додаток.
— Як вважаєте, може йтися про дозвіл на удари вглиб РФ чи у межах якоїсь буферної зони, наприклад, на 50 кілометрів?
● І. Петренко:
— Я думаю, що публічно говоритимуть, що Україна сама може вирішувати, куди та як бити. А насправді можуть бути певні обмеження, тобто домовленість про завдання ударів у межах чітко визначеної буферної зони.
● Д. Снєгирьов:
— Не відкидаю, що може йтися про удари й углиб Росії. Нині росіяни раз у раз волають про те, що Україна б’є по Білгородській області з використанням керованих авіабомб Hammer виробництва Франції чи РСЗВ Vampire виробництва Чехії. Не здивуюся, якщо з’являться заяви й про удари з використанням американських ATACMS, які водночас може заперечувати українська сторона... Тобто це вже питання дипломатії.
— Як скасування обмежень може вплинути на перебіг війни?
● Д. Снєгирьов:
— Дуже серйозно. По-перше, ми сьогодні просимо у партнерів надати додаткові системи Patriot, щоб захистити небо над Харковом. Якби ми мали змогу бити на 250 — 300 кілометрів углиб Росії, то би знищували пускові установки, з яких росіяни випускають ракети С-300. Тобто нам не треба би було збивати кожну ракету. І це би знизило можливості ракетного терору РФ проти України.
По-друге, ми би знищували аеродроми в Росії, звідки ворог завдає ударів КАБами по позиціях ЗСУ й по житлових кварталах. КАБи б’ють на відстань від 50 до 70 кілометрів. Їх використовує штурмова авіація, тобто це не стратегічні бомбардувальники, які можуть запускати ракети з дальністю ураження 2,5 тисячі кілометрів.
По-третє, ми би били по польових складах із боєкомплектом на території РФ. Адже окупанти розміщують свої бази безпосередньо біля кордонів, щоби спростити собі логістику.
По-четверте, ми би знищували їхній особовий склад, тобто табори підготовки на території Ростовської, Бєлгородської, Брянської, Курської областей.
По-п’яте, під ударами опинилися б і об’єкти паливно-енергетичного комплексу РФ, які ми нині вражаємо дронами. М’яко кажучи, у росіян з’явились би великі проблеми.
