Під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів було з’ясовано, що диплом доктора філософії Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП), за який Тарасевичу роками нараховували доплати, не давав жодних підстав для цього. Як наслідок, кандидат повернув гроші на рахунок Державної судової адміністрації у Закарпатській області. За словами судді, він не знав про те, що умови контракту з МАУП не дають права на надбавку за диплом.
Цікава річ, випадок Тарасевича — не поодинокий. Відомо, що раніше член Вищої кваліфікаційної комісії суддів Володимир Луганський дістав підозру за те, що отримав 576 тисяч гривень незаконних доплат за такий же диплом МАУП. Як так сталося, що деяким суддям виплачують сотні тисяч гривень без правових на те підстав?
— Що таке доплата за науковий ступінь? Це довічна рента, яку отримує особа, яка захистила кандидатську чи докторську дисертацію. Якщо ти кандидат наук, який нині прирівняний до доктора філософії (PhD), то доплата становить 15% окладу. Якщо ти доктор наук — 20%, — пояснює активістка антиплагіатної ініціативи “Дисергейт”, кандидатка економічних наук Світлана Благодєтєлєва-Вовк. — Одна річ, якби ця система була встановлена тільки для науковців, тобто для тих, хто працює в наукових установах і викладає у закладах вищої освіти. Але ні! Ця система набула поширення і закріплення в інших сферах. Зокрема, такі самі доплати — 15% і 20% посадового окладу — отримують судді, відповідно до закону “Про суддів та судоустрій”. А працівники прокуратури, поліції та інших правоохоронних органів мають 5% доплати за ступінь кандидата наук і 10% — за ступінь доктора наук. Людина раз захистилася і все життя отримує виплати не на підставі свого внеску, який постійно має робити, а на підставі події, яка відбулася 10, 30 чи 50 років тому. Звичайно, для вигодонабувачів це дуже зручно. Здобув науковий ступінь і далі можеш уже нічого не робити: не писати ніяких наукових робіт, не проводити жодних досліджень — усе життя тобі “капає”.
— Чому суддя Тарасевич, який здобув науковий ступінь, не мав права на доплати?
● С. Благодєтєлєва-Вовк:
— Він мав диплом доктора філософії Міжрегіональної академії управління персоналом. У МАУП ще 1996 року створили систему, альтернативну системі атестації наукових кадрів, і видавали дипломи доктора філософії. Усі тоді розуміли, що в нас є “кандидат наук” та “доктор наук”. І ніяких докторів філософії, мовляв, що за вигадка.
Але 2014 року в Україні ухвалили новий закон “Про вищу освіту”, яким запроваджено ступінь доктора філософії (PhD) замість кандидата наук (тепер є ступені доктора філософії та доктора наук. — Авт.). І всі, хто здобув звання доктора філософії у МАУП, як оцей суддя Тарасевич, доклали до своєї особової справи на роботі диплом. Відтоді їм стали платити надбавку. Ніхто не з’ясовував, чи це диплом державного зразка, чи недержавного, чи має особа право на доплати з держбюджету, чи не має. Те саме стосується судді Володимира Луганського. Думаю, що в нас десятки таких суддів у системі. Їх усіх варто виявити і вивести на чисту воду, щоб вони як мінімум відшкодували державні витрати. А, як бачимо, йдеться про сотні тисяч гривень на одного суддю. Якщо ж узяти всіх, хто має диплом науковця МАУП, то це мільйони гривень, які держава заплатила просто ні за що.
До речі, у нас викладач на посаді доцента отримує приблизно 14 тисяч гривень на місяць. Доплата за науковий ступінь у розмірі 15% — це близько 2100 гривень. У суддів першої інстанції зарплата — від 66 тисяч гривень. 15% доплати — це майже 10 тисяч гривень. Відчуваєте різницю?
— Так, ще на початку 2000-х років Міжрегіональна академія управління персоналом видала купу дипломів доктора філософії, — додає адвокаційний менеджер Фундації DEJURE Антон Зелінський. — При цьому вона не мала державної ліцензії на надання наукових ступенів. Десь у примітці МАУП вказувала, що виданий документ не дає права на виплати. Але на цю примітку мало хто зважав. Багато суддів скористалося можливістю отримати диплом науковця у МАУП, оскільки на той час зробити це було дуже просто. Ти інвестуєш невеликі кошти у написання наукової роботи та в її захист — і все життя отримуєш 10 — 20% доплат. А в суддів зарплати доволі високі — це може бути і 100, і 150, і 200 тисяч. Якщо 200 тисяч і 15 відсотків доплати на місяць, то це вже 30 тисяч “зверху”. Приємний бонус для будь-якого судді.
У нас дуже велика нестача суддів у судах — понад 2200 вакансій. І навантаження на них шалене. Судді не встигають розглядати справи. При цьому якось примудряються писати дисертації, захищатися, і все їм вдається. Неважко здогадатися, що це бізнес. Ми навіть викрили такі собі “принтери” наукових робіт. Тобто є група осіб: науковий керівник, який готовий писати замість вас роботу, він має знайомих у фахових журналах, які видають не зовсім якісні наукові статті для захисту дисертації, і так далі. Усе це вам роблять “під ключ”. До речі, нещодавно один із кандидатів до апеляційного суду на співбесіді відверто розповідав, як він за 6000 доларів двом майбутнім суддям, на той час кандидатам, написав по дисертації. Бізнес процвітає: науковці пишуть дисертації на замовлення, очевидно, через те, що в них досить низькі зарплати, а судді платять, бо хочуть високих надбавок до зарплати.
— Чи у цивілізованих країнах також передбачено виплати за науковий ступінь?
— Ні. Скажімо, якщо ти академік Нью-Йоркської академії наук, то твої досягнення визнають у світі, престижно бути членом цієї міжнародної організації, але жодних виплат статус академіка тобі не гарантує, — зазначає експерт із соціальних питань Андрій Павловський. — Якщо ти член Королівського наукового товариства у Великій Британії, то це означає, що ти науковець високого ступеня, а отже, можеш обіймати посаду професора, очолювати кафедру, і все — ніяких бонусів.
● С. Благодєтєлєва-Вовк:
— На мою думку, нам треба декомунізувати систему оплати праці державних службовців у контексті пільг, пов’язаних із довічними рентами за науковий ступінь. Передовсім — у сферах, які не стосуються науки й освіти. Друге, що варто зробити, — змінити систему оплати праці в науці та освіті, а саме — скасувати надбавки за науковий ступінь та підвищити зарплати, щоб людина не була залежна від якихось систем лояльності. Це вчорашній день. Ми поставили собі за мету інтеграцію до Євросоюзу. Тепер узгоджуємо усі стандарти, зокрема в науці та освіті, зі стандартами ЄС. І нам треба рухатися в цивілізованому руслі.
