Після того, як президент звільнив обласних військкомів, усі сподівалися, що корупції у ТЦК та СП стане менше. Але, судячи з кількості новин “про заробітки на ухилянтах”, дива не сталося. З початку повномасштабної війни працівники Державного бюро розслідувань розпочали 408 кримінальних проваджень, пов’язаних із роботою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Чому ж у військкоматах досі процвітає хабарництво?
— За результатами роботи ДБР до суду направлено 37 обвинувачень щодо 61 особи. Обвинувальний вирок уже отримали 10 посадовців військкоматів, — розповідає Тетяна Сапьян, радниця з комунікацій ДБР. — Доведені судом суми неправомірної вигоди під час махінацій у ТЦК становлять 114 мільйонів гривень. Також суди арештували майно фігурантів розслідування на суму 264 мільйони гривень.
Так, наприклад, судитимуть посадовця Одеського центру комплектування, якого ДБР викрило на мільйонних заробітках на ухилянтах. У липні 2023 року начальник відділу несанкціоновано почав втручатися у роботу електронної бази реєстру військовозобов’язаних “Оберіг” та загалом “відкоригував” дані щодо 138 військовозобов’язаних, фіктивно зробивши їх непридатними для військової служби. Така “послуга” коштувала від 4,5 до 7 тисяч доларів та надавала змогу фігурантові заробити щонайменше один мільйон доларів.
— А яке покарання у судах найчастіше отримують працівники ТЦК?
●Т. Сапьян:
— Є випадки, коли їх засуджують до позбавлення волі. А часом, після визнання провини, суд призначає військкомам штраф, який співмірний із сумою завданих збитків, та відстороняє від обов’язків.
— Більшість справ закінчуються штрафами, — зауважує Роман Лихачов, військовий адвокат. — Наприклад, у Хмельницькому посадовець ТЦК, який за 4,5 тисячі доларів взявся допомагати військовозобов’язаному отримати документи про непридатність до служби, у суді отримав 85 тисяч гривень штрафу. Тобто штраф менший, аніж розмір хабаря!
— Плюс у тому, що є кримінальні справи, арешти та засудження корупціонерів. Відбувається процес чистки таких кадрів, — каже Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”. — Звісно, коли розпочалася війна, одразу взяти й усіх відфільтрувати було майже неможливо. Адже система ТЦК могла б бути паралізованою. Але така фільтрація дуже важлива.
— Якщо стільки кримінальних проваджень, значить, правоохоронна система працює. Але в мене інше зауваження, — додає Олександр Саєнко, військовий експерт-аналітик Незалежної антикорупційної комісії, полковник. — От маємо понад 400 кримінальних проваджень щодо працівників ТЦК та СП. Щоб довести факт корупції, потрібно довести факт отримання грошей. Хтось же ці гроші представникові ТЦК та СП мав надати. Тому в мене питання: скільки за результатами кримінальних проваджень притягнуто до відповідальності тих, хто давав хабар? У ККУ є стаття “Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі”, що карається штрафом або й позбавленням волі на 4 роки, а в умовах воєнного часу термін може бути більшим. Тому, на мій погляд, правоохоронна система працює однобоко. Бо корупція існує там, де не тільки беруть, а й там, де дають.
— Чи дали хоч якийсь результат масові звільнення обласних військкомів? Чи все це було даремно?
● О. Саєнко:
— Знаю особисто бойових офіцерів, яких поставили на такі посади торік. Тому на рівні обласних військкомів нині майже нульова толерантність до корупції, жоден з них не покриває своїх підлеглих у районах. Зауважу, що кримінальні провадження були б неможливі без співпраці з начальниками обласних ТЦК та СП. Додам, що нині приблизно 80% співробітників ТЦК та СП — це ті, хто прийшов з фронту, поранені, які за станом здоров’я вже не можуть воювати. Звісно, якщо людина корупціонер, її треба міняти, але стригти всіх під одну гребінку не можна.
● О. Коваленко:
— Звільнення обласних військкомів було тимчасовим розв’язанням проблеми. На певний час дійсно припинилися хабарі у великих масштабах. Але загалом проблема не зникла. Корупційні схеми як були, так і залишилися. Скільки було прецедентів, коли людей навмисно хапали на вулицях, щоб потім з них вимагати хабарі... Так, хтось із посадовців намагається сумлінно виконувати свій обов’язок, а хтось користується можливістю збагатитися.
— То як викоренити корупцію у ТЦК та СП?
● О. Коваленко:
— Має бути жорсткий контроль та жорстка система покарання — не штраф, а позбавлення волі на п’ять і більше років. Є ще одне альтернативне рішення. Навіть якщо людині, яка дає хабар, не вдасться уникнути мобілізації, з неї навряд чи вийде якісний військовий, навряд чи на неї зможуть покластися побратими. То чому б цій людині не дати законну можливість відкупитися від мобілізації? Наприклад, щоб отримати відстрочку на пів року, треба заплатити 5 тисяч доларів. І нехай гроші легально поповнюють бюджет, а не кишеню військкома.
● Р. Лихачов:
— Потрібно максимально автоматизувати систему й прибрати людський фактор. Наприклад, чому б не продовжувати відстрочку автоматично? Уже бачив декілька справ, що працівники ТЦК беруть хабарі за надання відстрочки.
● О. Саєнко:
— Не знаю, що потрібно для того, аби корупція зникла взагалі. У Китаї щомісяця за такий злочин розстрілюють близько сотні людей, але проблема не зникає. Корупція в Україні не лише в ТЦК та СП, а й у багатьох інших сферах. Але з лютого 2022-го увага прикута саме до ТЦК та СП, адже розуміємо, який суспільний резонанс викликає ця тема на тлі мобілізації та відвертої боязні деяких людей іти захищати Україну. Так, є статистика по кримінальних провадженнях у ТЦК та СП. А хто оприлюднює таку статистику по системі охорони здоров’я, по правоохоронних органах, по кордону? Ось нещодавно депутат Дмитрук утік від відповідальності. Якось же він перетнув кордон. Нікуди не зникла корупція і в судовій гілці влади.
