Обидві медалі здобули наші жінки. Богдана Голуб посіла третє місце у розділі “неваза” у ваговій категорії до 57 кілограмів, а Дарія Гончаренко має “бронзу” у розділі “файтинг”. Вона представляла нашу країну у ваговій категорії до 52 кілограмів.
“Результати чудові з огляду на те, в яких умовах ми тренуємося, — каже Анатолій Красножон, головний тренер збірної України з джиу-джитсу. — Після початку повномасштабного вторгнення багато наших борців та борчинь покинули Україну й подалися у напрямку Польщі, Німеччини, Англії та Франції. Втекли від війни не тільки жінки, але й діти. Лише зі школи, яку я очолюю, поїхали 12 основних спортсменів. Залишилося 50 бійців, але вони не мають сильних спаринг-партнерів. На відміну від наших іноземних суперників, які бодай раз на два місяці їздять на закордонні збори. Ми такої можливості не маємо”.
Як приклад, тренер навів Дарію Гончаренко, яка у Таїланді посіла третє місце. “Дарія успішно розвивалася в рідному Кривому Розі, але після того, як росіяни почали атаки на місто, поїхала до Німеччини, — розповідає Анатолій Красножон. — Дуже мріяла про повернення в Україну і таки повернулася. Щоправда, до Луцька, а не до рідного міста, бо у Кривому Розі небезпечно. Дарія емоційно важко переживає розлуку з рідними, і мені нелегко налаштувати її на поєдинки”.
А сама спортсменка скаржиться, що в Луцьку їй катастрофічно бракує спаринг-партнерів. “Річ у тім, що не так багато жінок в Україні займається джиу-джитсу і немає з ким мірятися силами. Тож постійно тренувалася з трьома хлопцями, один з яких є моїм бойфрендом. Однак усі троє вступили до лав ЗСУ і тепер перебувають на передовій. Брак спаринг-партнерів — одна із основних причин того, що у Таїланді я посіла третє місце. Насправді ж мріяла про “золото”, — зауважує борчиня.
Дарія Гончаренко п’ятнадцять років займається джиу-джитсу. “У дитинстві я захопилася східними одноборствами, — провадить далі спортсменка. — У семирічному віці пішла на рукопашний бій. Потім займалася самбо, карате, ММА. А перейшла на джиу-джитсу, бо цей вид спорту став стрімко розвиватися в Україні й з’явилася можливість змагатися на міжнародних турнірах. Виступаю в дисципліні “файтинг”, бо вона вражає своєю різноманітністю. Тут на результат впливає як ударна техніка, так і боротьба у стійці та партері”.
