У числі 22 гравців, яких викликали на Олімпіаду, лише дев’ятеро — учасники молодіжного чемпіонату Європи, на якому, власне, “синьо-жовті” вперше в історії вибороли путівку на олімпійський футбольний турнір.
Відтак член тренерського штабу олімпійської збірної Євген Гресь презентував символічну збірну футболістів, яких клуби не відпустили в розташування команди для участі в Олімпіаді. У цьому списку аж 12 гравців, п’ятеро з яких — представники “Динамо”: Руслан Нещерет, Назар Волошин, Володимир Бражко, Владислав Ванат і Костянтин Вівчаренко. Донецький “Шахтар” не відпустив двох провідних гравців: Георгія Судакова та Артема Бондаренка. Не дочекався дозволу від житомирського “Полісся” і Олександр Назаренко. За бортом олімпійського турніру опинилися й четверо легіонерів: Михайло Мудрик (“Челсі”), Анатолій Трубін (“Бенфіка”), Єгор Ярмолюк (“Брентфорд”) та Іван Желізко (“Лехія”, Гданськ).
Якщо до цього списку додати захисника “Борнмута” Іллю Забарного, який з власної волі відмовився від Олімпіади на користь зборів англійської команди, то загалом Україні на Олімпіаді не допоможуть аж 13 провідних гравців, шестеро з яких отримали досвід виступу на дорослому чемпіонаті Європи в Німеччині.
“Це велика футбольна ганьба, — не приховує розчарування Стефан Решко, володар Суперкубка УЕФА у складі київського “Динамо”. — Аж 32 роки футбольна Україна не могла вибороти путівку на Олімпіаду. І після того, як здобула ліцензію, то відправляє не найсильніший склад. Абсурд! І це при тому, що ми воююча країна й на Олімпійських іграх мали би показати свою силу”.
Основною причиною свого рішення представники клубів називають те, що матчі збірної України на Олімпіаді-2024 відбудуться у період завершення зборів, а для деяких клубів припадають на час старту в кваліфікації єврокубків. При цьому клуби мають право не відпускати футболістів на Олімпійські ігри, оскільки турнір не входить до календаря ФІФА.
“УАФ не мала права змусити клуби відпустити футболістів на Олімпіаду, — каже Ігор Гоцул, колишній віцепрезидент Національного олімпійського комітету України. — Але ж треба було домовлятися і переконувати. Принаймні так роблять у цивілізованих країнах. Футбольні клуби — приватні структури, які відстоюють свої інтереси. Для них футболісти — це ресурс, який вичерпується і який може зазнати пошкодження, а це додаткові фінансові втрати. Але, з іншого боку, є ж інтереси країни, має бути патріотизм, тож можна було відпустити гравців на Ігри”.
На думку Стефана Решка, президент УАФ Андрій Шевченко повинен був зробити все можливе для того, щоб збірна поїхала до Парижа у найсильнішому складі. “Бо створюється враження, що Шевченко не керує українським футболом. Великі претензії й до клубів. Навіщо ви виховуєте футболістів, але не відпускаєте їх виступати під синьо-жовтим прапором?! — обурюється Стефан Михайлович. — І це в той час, коли, наприклад, Аргентина бере на Олімпійські ігри аж трьох чинних чемпіонів світу”.
Цікаво, що збірна України не змогла використати стовідсоткову квоту вікових футболістів. Як відомо, на Олімпійськи ігри дозволено залучати трьох футболістів, старших за 23 роки. Але “синьо-жовті” взяли до складу лише двох виконавців: захисника Максима Таловєрова та півзахисника Дмитра Криськіва.
ДО СКЛАДУ ОЛІМПІЙСЬКОЇ ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ УВІЙШЛИ:
Воротарі: Кирил Фесюн (“Шахтар”), Яків Кінарейкін (“Дніпро-1”), Георгій Єрмаков (“Олександрія”).
Захисники: Максим Таловєров (ЛАСК, Австрія), Арсеній Батагов (“Зоря”), Ілля Крупський, Євген Павлюк (обидва — “Ворскла”), Олександр Мартинюк (“Олександрія”), Олексій Сич (“Рух”), Володимир Салюк (“Чорноморець”).
Півзахисники: Максим Хлань (“Лехія”, Польща), Дмитро Криськів, Олег Очеретько, Кирило Сігеєв (усі — “Шахтар”), Валентин Рубчинський (“Дніпро-1”), Максим Брагару, Микола Михайленко (обидва — “Динамо”), Владислав Велетень (“Колос”), Олег Федор (“Рух”), Артем Шулянський (“Олександрія”).
Нападники: Данило Сікан (“Шахтар”), Ігор Краснопір (“Рух”).
