Йдеться про 59-річного мешканця Хмельниччини. Після закінчення педагогічного училища його направили працювати вчителем праці та креслення у Волинську область. Через два місяці — призвали на службу в армію. Працівник відділу освіти, який відповідав за ведення трудових книжок, на титульному аркуші неправильно переклав прізвище хмельничанина з української на російську мову, змінивши одну літеру. А в розділі, який мав заповнюватися українською, взагалі нічого не написав, хоча згідно з інструкцією мав це зробити.
“Молодий учитель не звернув тоді уваги на неточність, — каже адвокатка Валентина Орендарчук. — А вона випливла майже через 40 років і завдала чимало клопотів власникові трудової книжки”.
Після служби в армії чоловік повернувся на рідну Білогірщину, подав у відділ освіти заповнену на Волині трудову книжку й продовжував учителювати, аж поки не потрапив під скорочення. Тоді й вирішив оформити пільгову пенсію за вислугою років. Але у вересні 2025-го отримав відмову управління Пенсійного фонду в Луганській області (саме там за автоматичним розподілом розглядалася пенсійна справа) у призначені виплат. Підставою стало неврахування до страхового стажу періодів роботи, зазначених у трудовій книжці, через розбіжності в написанні прізвища її власника порівняно з паспортними даними.
“Формально фахівці управління ПФУ в Луганській області були праві, бо ж не могли призначити пенсію людині з іншим прізвищем. Тому оскаржувати їх дії не було сенсу, — продовжує Валентина Орендарчук. — Виправити помилку в трудовій книжці могли б у Ратнівському районному відділі освіти Волинської області, який документ видавав. Але цю установу ліквідували в 2020 році. Тому вчитель звернувся із заявою до суду про встановлення факту належності йому трудової книжки. І Білогірський районний суд став на бік позивача”.
Пенсійний фонд подав апеляцію на це рішення. Головним аргументом було те, що спори про призначення пенсії мають розглядати адміністративні суди, а не суди загальної юрисдикції.
“Колегія Хмельницького апеляційного суду відхилила доводи ПФУ й підтвердила законність рішення своїх колег з першої інстанції, — зауважує речниця апеляційного суду Віта Франчук. — Чинне законодавство справді не передбачає можливості підтвердження трудового стажу судовим рішенням. Але ж педагог просив встановити факт належності йому трудової книжки. Що, власне, й було зроблено”.
Тепер, маючи на руках таке рішення суду, педагог може повторно звернутися до Пенсійного фонду про призначення пенсії за вислугою років. І йому зобов’язані врахувати до страхового стажу всі періоди роботи, зазначені в трудовій книжці. От тільки гроші нараховуватимуть не з вересня 2025 року, коли було подано першу заяву, а з моменту повторного звернення.
“Щоб відновити справедливість, вчитель витратив чотири місяці, — каже Валентина Орендарчук. — Звісно, можна було б піти й іншим шляхом, аби підтвердити трудовий стаж, — зібрати всі документи про прийом-звільнення, видані за місцем роботи, а також архівними установами. Однак зазвичай збирання таких довідок може розтягнутися на довгі місяці, а то й роки”.
