У липні 2025 року житель села Котюржинці, що на Хмельниччині, звернувся до суду із заявою, у якій просив визнати недієздатною 20-літню доньку й призначити його опікуном.
Як зазначається у матеріалах справи, дівчині з дитинства довічно встановлено інвалідність І групи (підгрупа Б). Маючи хронічну психічну хворобу, вона перебуває під спостереженням лікаря-психіатра. А також потребує постійного стороннього догляду, допоміжних і технічних засобів пересування. Мати за станом здоров’я не може виконувати обов’язки опікуна. Тому разом з чоловіком вони дійшли згоди, що опікуватиметься дівчиною батько. Він дбає про дочку від народження, створює для неї необхідні побутові умови, доглядає та забезпечує лікуванням. Виконавчий комітет Понінківської селищної ради підготував подання про можливість призначення батька опікуном над донькою у випадку визнання її недієздатною.
“Полонський районний суд заяву чоловіка задовольнив лише частково, — каже речниця Хмельницького апеляційного суду Віта Франчук. — Дівчину визнали недієздатною, але відмовили у призначенні батька її опікуном через можливе ухилення від мобілізації. Одним з аргументів було те, що в поданні не було вказано про наявність чи відсутність інших осіб, які могли б виконувати таку важливу роль. Зокрема, не з’ясовано бажання дружини, яка проживає разом з донькою, стати опікункою. А також не надано доказів, що мати не має можливості це зробити”.
Чоловік із таким висновком не погодився і подав апеляційну скаргу. У ній, зокрема, зазначив, що суд першої інстанції помилково відмовив у призначенні його опікуном, посилаючись на можливість ухилення від мобілізації. Бо він і так має законну відстрочку від призову на військову службу до завершення мобілізації як батько, що утримує повнолітню дитину з інвалідністю І групи.
Під час розгляду справи в апеляційному суді фігурант пояснив, що дружина працює у селі Юріївка на Київщині, додому приїжджає лише на вихідні. Зауважив, що жінка й сама хворіє, і їй було б важко виконувати обов’язки опікуна. Адже донька має високий зріст, велику вагу та прикута до візка. Її потрібно по декілька разів на день садити на нього та перекладати в ліжко. А це під силу тільки чоловікові.
“Апеляційний суд погодився з доводами позивача, — каже Віта Франчук. — Адже він вже має відстрочку від призову на військову службу на підставі пункту 7 частини 1 статті 23 закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Представлені заявником докази засвідчували, що він впродовж життя доньки належно дбає про неї. А відповідно до Правил опіки та піклування, при призначенні опікуна враховуються його можливості виконувати відповідні обов’язки й стосунки з підопічним. Опікун призначається зазвичай з числа родичів або близьких осіб підопічного”.
Відтак апеляційний суд скасував рішення Полонського районного суду про передачу дівчини під догляд уповноваженого державою органу й признав опікуном її батька.
