У липні 2024 року в невеличкому селі Химрич, що на Житомирщині, родина святкувала у власній лазні 45-річчя глави сімейства. Аж раптом між ним і дружиною спалахнула сварка. Теща заступилася за доньку й наказала зятю збирати речі й залишити будинок, придбаний за її кошти.
“У відповідь чоловік схопив ніж і почав ним безжалісно кремсати жінок, — розповідає речниця обласної прокуратури Анна Островська. — Зокрема, 45-річний дружині завдав не менше як 12 ударів, а 64-літній тещі — не менше як сім ударів у ділянку грудної клітки та живота. Від отриманих поранень обидві загинули на місці. Після цього з приміщення лазні він забрав решту спиртного й пішов у будинок допивати. Згодом, щоб приховати сліди злочину, вхід до приміщення лазні забив дошками. Дев’ятирічному пасинку збрехав, буцімто мама з бабусею поїхали в Запоріжжя. Тіла обох жінок з ознаками насильницької смерті виявили сусіди лише через тиждень”.
Проти чоловіка розпочали кримінальне провадження. Під час слідчого експерименту він добровільно й детально розповів про обставини вбивства. А от на судовому засіданні своєї вини не визнав і дав зовсім інші покази. Розповів, що того дня після 12-ї години повернувся додому з підробітків. Дружина разом з тещею, яка в них гостювала, в передбаннику лазні накрили стіл і привітали ювіляра зі святом. Жінки пили коньяк, а він — самогон. Після кількох чарок, коли хміль трохи вдарив у голову, почалася сварка з дружиною. Жінка наполягала, щоб завести більше худоби та посадити ще трохи городу. Це чоловіка начебто настільки обурило, що йому аж стало зле, і він пішов спати. Через декілька годин прокинувся. Жінки ще сиділи за столом і розмовляли між собою. Він пішов у село, щоб докупити самогону, й продовжили святкування. Потім влігся спати в будинку. Вранці, як стверджував підсудний, він провів дев’ятирічного пасинка у літній табір при сільській церкві. Дружини з тещею не шукав, бо подумав, що вони потягом поїхали у Запоріжжя, де мешкала теща. За його словами, дружина вже неодноразово робила це раніше, причому без попередження.
“Підсудний не міг достеменно сказати, звідки взялася кров на його одязі, який було вилучено під час обшуку з будинку, — додає Анна Островська. — Рану на своїй руці пояснив тим, що напередодні різав козла й коли розбирав м’ясо, мимоволі порізався ножем. А стосовно трупного смороду на подвір’ї, то думав, що то з каналізації так тхне, а може, від шкури й нутрощів козла. Зауважив, що з благовірною інколи сварилися, але до бійок не доходило”.
А ось у дев’ятирічного сина загиблої була інша версія. За його словами, насправді вітчим із мамою конфліктував дуже часто й навіть бив її. За це бабуся сварилася і погрожувала, що звернеться до суду, аби виселили зятя з будинку. Наступного після святкування ранку, прокинувшись, хлопчик почав шукати дорослих. Зайшов у передбанник лазні, а там — закривавлені мертві мама й бабуся. Усюди — бризки крові. Побачивши, що вітчим звідкись їде велосипедом, хлопчик злякався, побіг до хати і вдав, ніби спить. Згодом запитав у вітчима, де мама з бабусею. Той сказав, що поїхали в справах у Запоріжжя.
“Хлопчик замкнувся у собі й нікому нічого не казав. Вперше його “прорвало”, коли перебував на обстеженні у лікарні Запоріжжя, — веде далі Анна Островська. — Тоді й розповів подробиці страшної трагедії своїй хрещеній”.
Вироком Богунського районного суду чоловіка ув’язнили на 15 років. “Та прокурори обласної прокуратури подали апеляцію на це рішення, — зауважує Анна Островська. — Житомирський апеляційний суд задовольнив їх скаргу й ухвалив новий вирок — довічне позбавлення волі. Також із засудженого на користь пасинка буде стягнуто 10 мільйонів гривень моральної шкоди. Нині хлопчик перебуває під опікою хрещеної, адже інших близьких родичів у нього не залишилося”.
