Солдат, який служив на Гончарівському військовому полігоні Чернігівської області, протягом тривалого часу не виходив на зв’язок із рідними. Вони звернулися за допомогою до правоохоронців. Невдовзі отримали відповідь від командування підрозділу — їхнього сина оголошено дезертиром. Та через дев’ять місяців тіло військового зі слідами побоїв знайшли в лісі.
На лаві підсудних опинився безпосередній командир солдата. Обвинувачений — із міста Лохвиця, що на Полтавщині, тричі судимий. Перший вирок (умовний) отримав у липні 2012 року за завдання легких тілесних ушкоджень знайомому. Через два тижні після оголошення вердикту побив до смерті свою співмешканку й сів на сім з половиною років. Проте через п’ять років був звільнений умовно-достроково. У 2021-му кримінальника вдруге притягнули до відповідальності за умисне легке тілесне ушкодження і оштрафували на 1700 гривень. А потім почалася війна — і його мобілізували.
Під час досудового розслідування обвинувачений розповів, що в липні 2023 року його призначили командиром відділення одного з підрозділів Гончарівського військового полігону. Один із сімох військовослужбовців відразу не сподобався командиру. Якось солдат відбув до шпиталю, але зброю при цьому не здав. І з лікування повернувся на два дні пізніше. Це обурило “шефа”. А ще він неодноразово помічав, що його підлеглий нібито вживав спиртне та курив “траву” навіть на чергуванні. А 15 вересня боєць, за словами командира, зник з місця розташування підрозділу. Через два дні повернувся з якимись пігулками й важкими наркотиками — так званими “солями”.
Через тиждень солдат знову опинився у госпіталі. Але невдовзі з’явився на полігоні. Командир відділення попередив підлеглого, що з таким ставленням до служби його переведуть в інший підрозділ. На цьому грунті між чоловіками виник конфлікт. Старший за званням накинувся на підлеглого з кулаками. А коли той намагався втекти, вдарив його ногою. Далі, за версією обвинуваченого, солдат побіг у бік лісосмуги. Через пів години командир там натрапив на його бездиханне тіло. Переконавшись, що боєць мертвий, скинув труп у невелику яму, присипав піском і зверху поклав обгорілу колоду. Керівництву доповів, що солдат учергове втік зі служби.
Наприкінці 2023 року командування військової частини повідомило батькам солдата, що їх син вважається дезертиром. А 4 червня 2024 року тіло військового випадково знайшов головний інженер лісгоспу, який обходив угіддя і побачив ногу, що стирчала з-під землі. За висновками експертів, у військовослужбовця були зламані ребра й травмована шия.
Під підозру у скоєнні вбивства командир підрозділу потрапив не випадково. Адже пояснення, які він давав слідчим, суттєво розходилися з показами інших військовослужбовців. Вони розповіли, що солдат не вживав систематично наркотиків, як стверджує командир, а лише інколи курив “траву”. Також свідки зауважили, що командир відділення регулярно бив підлеглого та ображав. Підозрюючи в нелояльності й у тому, що той буцімто може доповідати про нього командуванню, називав його щуром.
Що ж відбулося насправді... Того злощасного дня командир сильно побив бійця у палатці. Потім накинувся на нього на вулиці, поки той не знепритомнів. Далі наказав підлеглим відтягнути солдата до лісу, де завдав йому фатальних ударів. За вказівкою командира підлеглі викопали яму й скинули туди тіло. Він їх попередив, щоб нікому не розповідали про це, бо матимуть великі проблеми. Вироком Чернігівського районного суду командира ув’язнили на 9 років. Також суд постановив стягнути з нього 26 130 гривень за проведення експертиз.
