Олега Кошляка із села Корост, що на Рівненщині, мобілізували до лав ЗСУ у вересні 2022-го. Без вагань пішов до війська боронити країну від окупантів. Життя бійця 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого обірвалось під час виконання бойового завдання на Харківщині.
“Коли не стало Олега, для нашої родини наче зупинився час. Постійно згадуємо його і картаємо себе, що не вберегли, — розповідає сестра воїна Анна Маруненко. — Нас у сім’ї було п’ятеро. Олежко був молодший від мене на три роки, тож ми постійно проводили час разом. Брат був спокійний і слухняний, часто допомагав бабусі поратись у садку. Після строкової служби Олег навчався у Сарненському ВПУ-22, де здобув професію маляра-штукатура. Пізніше освоїв фах агронома. Але щоб заробити на життя, займався будівельними роботами в Києві. Вільний час любив проводити у колі друзів, ходив на риболовлю. Власної родини Олег, на жаль, створити не встиг”.
За словами співрозмовниці, у вересні 2022-го брата призвали до війська. “Служив Олег стрільцем-санітаром у 14-й окремій механізованій бригаді. Командири й побратими завжди тепло відгукувались про нього, казали про нього “наш безстрашний “Кекс” — саме такий позивний він мав, — додає сестра. — За проявлений героїзм та успішне виконання бойових завдань брат був нагороджений почесним нагрудним знаком головнокомандувача ЗСУ “Золотий хрест”. Про війну Олег мало розповідав. Лише просив, аби завжди молитись за нього й побратимів. Щоб кулі їх оминали. На війні брат знайшов справжнього друга — побратима з позивним “Павук” із Волині. Вони загинули в один день”.
Це сталось 13 жовтня 2023 року у селі Першотравневому, що на Куп’янщині. Вороги накрили позиції наших захисників артилерією. “Від вибуху снаряда братові відірвало ліву руку та ногу. Смерть була миттєвою.
Поліг і його побратим “Павук”, — додає Анна Маруненко. — 16 листопада Олег мав би відзначити 35-річчя. Та не судилося”. Поховали воїна у рідному селі зі всіма військовими почестями. У січні 2024-го солдата Олега Кошляка посмертно нагородили орденом “Князівський хрест “Навіки в строю” та орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Петиція про присвоєння почесного звання "Героя України" (посмертно) Кошляку Олегу Івановичу
