Зізнається: роблячи людей красивими, почувається корисною.
“Наш офіс відкрився у квітні 2023 року й об’єднує 20 людей. У ньому відразу запрацювала соціальна перукарня, — розповідає заступниця керівника Тернопільського хабу громадської організації “ВПО України” Анна Мрічка. — У нас була волонтерка Валентина з Харкова (вона вже повернулась додому), майстриня-перукарка міжнародного рівня, яка запропонувала провести курси й навчити охочих перукарської справи. Відгукнулися чотири жінки, які хотіли спробувати себе в цьому ремеслі. За декілька місяців Валентина змогла провести не лише теоретичні уроки, а й практичні заняття. Після чого під її керівництвом учениці приймали перших відвідувачів — переселенців. Для більшості з них, особливо літніх та хворих людей, стрижка за 250 — 300 гривень — це непомірна сума. Й вони радо йшли до нашої соціальної перукарні та отримували безплатно послуги. А потім ще й приводили діток”.
Тепер клієнтів обслуговує одна перукарка — 50-річна Флора Гусейнова зі Слов’янська.
“За освітою я вихователька дитячого садочка, — каже пані Флора. — Але працювала продавчинею у власному магазині. Так сталось, що з початком великої війни ми з родиною виїхали з рідного міста. Я навіть не думала, що в свої 50 років знову навчатимуся і стану перукаркою. Працюю у хабі три рази на тиждень з 9-ї до 17-ї години. На день приймаємо п’ять клієнтів. Попередньо люди записуються на стрижку по телефону. Почуваюсь тут дійсно добре, бо отримую задоволення від праці. Я не лише роблю людей красивими, а й розмовляю з ними, вони часто розказують мені про свої проблеми, діляться і сумним, і радісним. Я тут не тільки як перукарка, але і як психологиня. Бо треба втішити чи поспівчувати”.
Окрім безплатних стрижок, тернопільські волонтери також мають цех, де шиють подушки, білизну та адаптивні сорочки для захисників. “Тож коли Флора має вихідні у перукарні, долучається до допомоги нашим оборонцям, працюючи у швейному цеху”, — зауважує Анна Мрічка.
