Утруднене, свистяче дихання, нападоподібний кашель та відчуття стиснення у грудях... Такі симптоми бронхіальної астми. Це одна з найпоширеніших хронічних неінфекційних хвороб. А що ж її провокує? Про це напередодні Всесвітнього дня боротьби з астмою та алергією, який припадає на 30 травня, запитуємо у Вікторії Сухан, кандидатки медичних наук, фахівчині з пульмонології.
— Бронхіальна астма — це запальне захворювання нижніх дихальних шляхів, що призводить до зворотної обструкції (звуження) та гіперчутливості бронхів. Серед найбільш поширених факторів розвитку цієї недуги — генетична схильність і алергія, — зауважує Вікторія Сухан. — Люди, які потерпають від алергічного риніту або атопічного дерматиту, значно більше ризикують захворіти і на бронхіальну астму.
Важливим фактором є гіперреактивність бронхів — їх здатність до спазму й набряку. У людей з такою особливістю навіть короткочасний вплив подразників (алергенів, різких запахів, емоційного перенапруження тощо) може спровокувати напад кашлю або навіть задуху. А ще досліджено: діти, народжені матерями, які курили під час вагітності, мають погану або уповільнену функцію легень та значно вищий ризик розвитку астми. Загалом куріння (як активне, так і пасивне) — один із найсильніших тригерів, що впливає на розвиток цієї недуги та робить її перебіг важчим. Дим сам собою пошкоджує дихальні шляхи, викликаючи їх хронічне запалення, набряк і звуження.
Респіраторні вірусні інфекції також негативно впливають на слизову оболонку бронхів, роблячи її вразливою до подразників. Із практики знаю, що саме після грипу, пневмонії у пацієнтів часто починалося ускладнення — бронхіальна астма.
Схильні до розвитку цієї хвороби й люди з надвагою. Жирова тканина — це активний ендокринний орган. Вона виробляє специфічні білки, які посилюють хронічне запалення, характерне для астми. Крім того, надмірний жир у ділянці живота та грудної клітки обмежує рухливість діафрагми, зменшує об’єм легень.
Відомо, що й протизапальні та знеболювальні препарати можуть стати причиною бронхіальної астми. У деяких людей вживання навіть малих доз ацетилсаліцилової кислоти спричиняє різкий напад задухи, набряк слизових, падіння тиску.
— Люди якого віку найбільш уразливі до цієї хвороби?
— Група ризику — це діти, оскільки їхня імунна та дихальна системи ще не до кінця сформовані. Проте й у зрілому віці людина не застрахована від бронхіальної астми. На стан бронхів, серед іншого, впливає і коливання рівня гормонів, зокрема естрогену й прогестерону. Через це в багатьох жінок у віці 50+ астма дебютує або ж стає важчою і потребує більш ретельного контролю.
— Що слід робити, аби попередити напади бронхіальної астми?
— Насамперед важливо уникати тригерів — алергенів (пил, шерсть тварин, пилок рослин, цвіль, побутова хімія), тютюнового диму тощо. Не обійтися і без постійного медикаментозного контролю. Так, астма — це хронічна хвороба, але правильна терапія допомагає звести симптоми недуги до мінімуму.
Ефективна і спелеотерапія — перебування в умовах соляних шахт. Вдихання повітря, що насичене сольовим аерозолем, знімає набряки, запалення слизових, сприяє зменшенню чутливості бронхів та полегшенню симптомів хвороби.
До речі, напади бронхіальної астми часто стаються у стресових ситуаціях. Адже під час стресу активується симпатична нервова система (вмикається режим тривоги), виділяються адреналін і кортизол, що провокує звуження бронхів.
