Україна та її західні союзники обговорюють можливий компроміс, за яким Київ може отримати членство в НАТО в обмін на дипломатичне розв'язання питання окупованих Росією територій у майбутньому. Про це повідомляє Financial Times.
Україна не визнає окупації Росією п'ятої частиною своєї території
Видання інформує, що нова стратегія, яку президент Володимир Зеленський представив американським лідерам минулого тижня, полягає в тому, щоб попросити своїх союзників зміцнити її позиції у військовому та дипломатичному плані, щоб змусити Росію сісти за стіл переговорів.
Західні дипломати і дедалі більше українських посадовців схиляються до думки, що значущі гарантії безпеки можуть стати основою переговорного врегулювання, в якому Росія збереже де-факто, але не де-юре, контроль над усією або частиною української території, яку вона наразі окупує.
Ні Київ, ні його прихильники не пропонують визнати суверенітет Росії над п'ятою частиною української території, яку вона незаконно захопила з 2014 року. Визнання цього факту заохочувало б подальшу російську агресію і серйозно підірвало б міжнародний правопорядок. Натомість передбачається мовчазна згода на те, що ці землі мають бути повернуті дипломатичним шляхом у майбутньому. Однак навіть це є чутливим питанням для українців, особливо коли це подається як основа компромісу з Москвою.
Що обговорюється більш відкрито, так це характер і терміни гарантій безпеки, які Україна повинна отримати для підтримки врегулювання. У Вашингтоні Зеленський повторив свою позицію щодо прискореного членства в НАТО.
Україна повинна визначити кордон, який можна захистити з військової точки зору
США бояться брати Україну під парасольку 5-ї статті Договору про НАТО до завершення війни. Проте деякі союзники України припускають, що такий варіант усе ж може бути реальним.
Єнс Столтенберг, який цього тижня залишив посаду генерального секретаря НАТО, нагадав, що гарантії безпеки, які США надають Японії, не поширюються на Курильські острови, чотири з яких Японія вважає своїми, але які контролюються Росією після захоплення Радянським Союзом у 1945 році. Він також навів приклад Німеччини, яка вступила до НАТО в 1955 році, попри те, що країна була розділена. Лише Західна Німеччина була під захистом НАТО.
Видання повідомляє, що західнонімецька модель для України обговорюється у зовнішньополітичних колах вже понад 18 місяців. Тепер ідея набирає обертів і в офіційних колах.
Видання пише, що американський історик Мері Саротт у своїй статті для Foreign Affairs наводить переконливі аргументи, що умови членства в НАТО можуть бути адаптовані до індивідуальних обставин. Наприклад, Норвегія зобов'язалася не розміщувати бази НАТО на своїй території, коли стала членом-засновником Альянсу. Стратегія Західної Німеччини полягала в тому, щоб дати зрозуміти, що її кордони є тимчасовими. Вона мусила терпіти поділ на невизначений час, але не змиритися з ним і відмовитися від застосування сили, щоб повернути Східну Німеччину.
Саротт стверджує, що Україна повинна визначити кордон, який можна захистити з військової точки зору, погодитися не розміщувати на своїй території війська партнерів або ядерну зброю на постійній основі, якщо тільки не буде загрози нападу, і відмовитися від застосування сили за межами цього кордону, окрім як для самооборони.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
