Чотири очки здобула збірна України з футболу в двох жовтневих номінально домашніх поєдинках Ліги націй УЕФА. Команда Сергія Реброва у Познані здолала збірну Грузії (1:0), а за три дні у Вроцлаві зіграла внічию 1:1 з чехами.
“Українська команда грала набагато краще, ніж у двох стартових поєдинках, — вважає Мирон Маркевич, колишній головний тренер національної збірної України з футболу. — Особливо варто відзначити надійну гру наших у захисті. У попередніх двох матчах Україна добре атакувала, але погано грала в обороні. А тепер навпаки: ми діяли без провалів у захисті, зате не створили багато гольових моментів. Будьмо відверті, єдиний гол Артем Довбик забив після того, як чехи самі привезли пенальті. Та все одно радує те, що команда Сергія Реброва поволі виходить з кризи. Принаймні хлопці діяли із самовіддачею, чого не було у стартових поєдинках”.
Схожої думки й Стефан Решко, володар Суперкубка УЕФА — 1975 у складі київського “Динамо”: “Команда впоралася, навіть попри те, що аж дев’ятеро гравців були травмовані. Набравши чотири очки, Сергій Ребров поклав край розмовам про свою відставку. А його шеф Андрій Шевченко тепер може вважати, що ухвалив правильне рішення, зберігши головного тренера збірної на посаді”.
“А от я розчарований діями нашої команди в матчі з чехами, — каже Іван Гецко, автор першого гола в історії збірної України. — Футболісти й тренери знали, що нам потрібно три очки, а не одне. І не все зробили для того, щоб перемогти. Особливо роздратувала заміна Артема Довбика Романом Яремчуком. Команда, яка хоче перемогти, не буде змінювати форварда на форварда. Невже не можна було залишити на полі Довбика, а Яремчука випустити замість Мудрика й з двома форвардами вирвати перемогу? Тим паче, що Мудрик в останні 30 хвилин сильно підсів і мав млявий вигляд. Також виникає питання, чому Ребров цілком не зберіг переможний склад і випустив Степаненка, а не Калюжного зі стартових хвилин. Степаненко здебільшого робив паси назад, а не на чужі ворота. А ще відверто розчарував Микола Шапаренко. Особливо, коли не поцілив у порожні ворота з правої робочої ноги”.
Українська збірна продовжує залишатись на останньому рядку в турнірній таблиці групи з 4 очками в активі. Чехія з 7 балами очолює квартет, у Грузії та Албанії по 6 очок. Обидва заключні матчі збірна України проведе на виїзді: 16 листопада проти Грузії та 19 листопада проти Албанії. Перша команда групи виходить у вищий дивізіон, а остання вилітає у дивізіон C. Друга й третя команди квартету гратимуть у плей-оф за підвищення і пониження у класі відповідно.
Для того, щоб фінішувати першими в групі, збірній України треба вигравати обидва матчі й очікувати, що чехи обидва свої не виграють: тоді в нас буде 10 очок, у Грузії, Албанії та Чехії — не більше 9. Щоб посісти друге місце, “синьо-жовтим” достатньо виграти обидва матчі, незалежно від результатів інших матчів. У такому разі Україна матиме 10 очок, що буде більше максимуму Грузії та Албанії (по 9). Чехія набере від 10 до 13, тобто в обох випадках обходитиме Україну. Зрештою, наша збірна може завершити перегони другою, навіть якщо втратить очки з Грузією — але лише внічию і за умови, що Чехія теж їх втратить у грі з Грузією.
Втрата очок у двох матчах означатиме прямий виліт у дивізіон С: у такому разі ми наберемо не більше як 6 очок (дві нічиї), а Грузії і Албанії це дасть від семи. Недостатньо може бути й набрати три очки — якщо команда, яку ми обіграємо, виграє у Чехії. Тоді в України буде 7 очок, у Грузії і Албанії — по 9 (бо інша обіграє Україну), у Чехії — 10.
“Нам конче потрібно набрати шість очок у двох заключних матчах, — зауважує Мирон Маркевич. — Іншого варіанта не існує. Україні це завдання цілком під силу. І не треба робити проблеми з того, що гратимемо на виїзді. Ми ж усі матчі фактично проводимо на чужій території. У листопаді, надіюсь, нам допоможуть Циганков, Миколенко, Зінченко та інші гравці, які нині травмовані”.
“Переживаю, щоб ми не посіли останнє місце в групі й не вилетіли у третій за силою дивізіон, — зізнається Іван Гецко. — Це буде велика ганьба. І рівень суперників у наступному розіграші Ліги Націй буде значно нижчий”.
“Так, дві перемоги нам цілком до снаги. Але й не виключено, що може повторитися сценарій Євро-2024. Коли в другій половині турніру наші грали добре, але не виконали завдання через провальний старт”, — каже Стефан Решко.
