Щороку, коли Земля проходить через найщільнішу частину потоку її частинок, які вилітають з ядра, уламки льоду і каміння потрапляють в атмосферу планети. І спалахують у ній, наче зірки. За підрахунками астрономів, кількість метеорів може сягати від 50 до 100 на годину. А в деякі роки реєстрували і до 200 спалахів!
“Назва Персеїди — похідна від назви сузір’я Персея. У ньому розташований радіант — уявна точка, з якої “вилітають” метеори, — пояснює Володимир Кажанов, астроном, науковий співробітник Харківського планетарію. — У реальності вони рухаються паралельними траєкторіями, але із Землі здається, що вистрибують з однієї ділянки, тобто з сузір’я Персея”.
Середня швидкість Персеїдів — 210 тисяч кілометрів за годину. Температура метеорів сягає 1650 градусів за Цельсієм, тож при входженні в атмосферу вони нагрівають та стискають повітря навколо себе. Звідси і ці яскраві спалахи. Часом Персеїди утворюють на нічному небі прямі суцільні або переривчасті лінії, а іноді схожі на вогняні кулі.
Цього тижня Місяць ще зовсім молодий, тож своїм світлом не затьмарюватиме спалахів метеорів. Можна починати чатувати на них уже після десятої години вечора, коли супутник Землі зайде за обрій. Для спостереження за метеорними потоками не потрібні якісь спеціальні прилади. Головне, щоб небо було безхмарне і не сильно підсвітлювалося вогнями міста. Тому ідеальний варіант для “шоу Персеїдів” — тиха місцина у сільській місцевості чи гори. До дванадцятої години ночі орієнтуймося на північний схід неба. Перед світанком більший шанс побачити Персеїди на східній його частині.
