Упродовж року вокальний дует — отець Юрій Мірчук і паніматка Інна — зібрав близько 400 тисяч гривень, за які захисникам придбали амуніцію і зброю.
“Мій чоловік Юрій вже понад 18 років служить священником. Він — настоятель Святохрестовоздвиженського храму ПЦУ у селі Оволочин, — розповідає Інна Мірчук. — Після повномасштабного вторгнення наша родина всіляко допомагала бійцям — ліпили вареники, готували ковбаси, тушкованки та інші смаколики, розписували гільзи та виставляли на аукціони. Але потреби воїнів зростали, особливий попит був на FPV-дрони, автомобілі, РЕБи тощо. Тож вирішили співати. Наш вокальний дует має назву “Два крила”, це символічно, бо як птах не може літати з одним крилом, так і людині потрібна пара. Вперше дали концерт у рідному Турійську, зібрали близько 20 тисяч гривень. До нас активно почали звертатися волонтери, захисники”.
Майже рік подружжя Мірчуків їздить по містах і селищах Волині та виступає на центральних площах. Із собою беруть колонку, мікрофони, ставлять скриньку на донати і табличку з реквізитами. Виступ триває близько трьох-чотирьох годин. Репертуар дуету — українські народні, повстанські пісні, твори сучасних виконавців.
“За один концерт вдається зібрати в середньому 12 тисяч гривень, — додає отець Юрій Мірчук. — Останню суму, 76 тисяч гривень, витратили на допомогу хлопцям, які служать на важкому Покровському напрямку. Вистачило на чотири FPV-дрони”.
За словами подружжя, взимку виступати на вулиці нелегко. Але зауважують — в окопах бійцям набагато важче. “Одного разу в Ковелі підійшов до нас воїн, сказав, що йому дуже подобаються пісні, й попросив, щоб наступного дня ми знову приїхали. Бо він хоче освідчитись коханій на нашому концерті, — розповідає Інна Мірчук. — Це було так зворушливо! Іншого разу захисник, який після поранення лікується в місцевій лікарні, співав з нами, він має чудовий голос. А нещодавно підійшов боєць із сумними очима і повідомив, що їде туди, звідки не повертаються. Попросив заспівати гімн України. Ми виконали його і помолились за те, щоб цей герой та всі інші обов’язково повернулися додому живі й здорові”.
