Ця вершина здіймається на 8167 метрів над рівнем моря.
“Це було сходження з великими ризиками, — поділилася враженнями альпіністка. — На момент старту у Гімалаях був дуже сильний вітер. Команда шерпів, які мали провішувати мотузки, відмовлялася виходити — такими небезпечними були умови. Наших помічників ми все-таки переконали йти, але старт затримався приблизно на три години. Коли вже піднялися до висоти близько 8000 метрів, стало зрозуміло, що нам банально не вистачає мотузки. І частину маршруту довелося долати в альпійському стилі — без закріплених перил. Це максимальний рівень ризику. Та і до цього моменту все було дуже екстремально. Упродовж шести днів перед нашим виходом безперервно йшов сніг — такий, що засипав намети. Також майже тиждень тримався вітер до 150 — 160 км/год. Перед стартом експедиції я мала сумнів у тому, що сходження відбудеться”.
За словами Ірини Галай, Дхаулагірі — одна з найскладніших і найнепередбачуваніших вершин серед восьмитисячників. “Причина в умовах: погода, вітер, лавини, нестабільність маршруту. Тому для мене це було не просто ще одне сходження. Це була перевірка готовності дійти туди, куди не доходять навіть дуже досвідчені альпіністи”, — наголосила співрозмовниця.
Це вже друге сходження Ірини Галай після повномасштабного вторгнення. 12 квітня 2024 року вона піднялася на одну з найнебезпечніших вершин світу — Анапурну (8091 метр). Тоді своє сходження альпіністка, яка на початку війни служила у складі Мукачівської територіальної оборони, присвятила ЗСУ, зокрема військовослужбовицям.
“У мене своя традиція, — розповідає Ірина. — На кожну велику вершину я несу тризуб. На Дхаулагірі теж встановила наш державний символ. Це викликає дуже сильні відчуття. Непальці були в захваті. Всі фотографувалися з ним. Тому буду надалі це робити — залишати тризуб і синьо-жовтий прапор на найвищих точках планети. Бо це не тільки про альпінізм. Це про присутність України у світі”.
Нагадаємо, майже десять років тому, 20 травня 2016-го, Ірина Галай стала першою українкою, яка підкорила Еверест.
