Шкіра червоніє, свербить, вкривається пухирцями, а потім — тріскається. Доволі часто саме так проявляється контактний дерматит (контактна екзема). Спровокувати її можуть побутова хімія, косметика, клеї, фарби, а часом — геть неочікувані речі.
— Контактний дерматит — це локальна запальна реакція шкіри. Вона виникає внаслідок підвищеної чутливості до зовнішнього подразника, найчастіше — хімічної речовини, яка є сторонньою для організму, наприклад хлору, що часто наявний у складі розчинів побутової хімії, — розповідає лікарка-дерматокосметологиня Жанна Приходько. — Надзвичайно обережно треба поводитися і із засобами для очищення духовок, пічок. Луги, які розчиняють жир та накип, там поєднуються з ПАР (поверхнево-активними речовинами). Вони допомагають лугам проникати у бруд. ПАР є і в розчинах для миття скла. На незахищеній шкірі ці речовини можуть спровокувати серйозні ураження моментальної дії. Але часом реакція проявляється через кілька днів чи при повторному контакті. Так буває при алергічному контактному дерматиті.
— Чи захищають від такої небезпеки рукавички?
— Залежить — які. Наприклад, латекс (з нього виробляють не лише господарські, а й медичні рукавички, засоби для контрацепції) може викликати важкі реакції в особливо чутливих людей. Однак найчастіше — це сухість, печіння, свербіж і почервоніння шкіри.
— Що ще може спровокувати контактний дерматит?
— Це може бути метал, приміром, кобальт, хром, а найчастіше — нікель. Із сплавів, в які він входить, виготовляють прикраси, гудзики, усіляку фурнітуру, монети тощо. Вплив пов’язаний із вивільненням іонів нікелю при контакті зі спітнілою шкірою.
Нерідко на прийом приходять молоді люди з дерматитом довкола ділянок, прикрашених пірсингом і сережками, чи локальним подразненням на животі — у місці, де шкіри торкається гудзик на джинсах. Траплялося, що таку неприємну реакцію провокувала застібка на бюстгальтері. Якщо організм так хворобливо реагує на нікель, слід дуже прискіпливо обирати прикраси, білизну і одяг.
— Розкажіть, будь ласка, як лікують контактний дерматит.
— Лікування залежить від форми захворювання, стану пацієнта, його супутніх недуг. Зазвичай застосовують глікокортикостероїди — препарати, які зменшують запалення, розчини і креми, що сприяють загоєнню ураженої шкіри. Потрібно не допустити приєднання інфекції і, що не менш важливо, усунути контакт із подразником. В іншому разі хвороба стане хронічною.
Через неграмотно лікований контактний дерматит може дійти до стійкого потовщення шкіри, появи виразок, що важко загоюються, глибоких тріщин, хронічного свербежу, а відтак — до порушення сну й депресії.
