Спершу пані Любов із Львівщини думала, що це через зуби. Але після лікування у стоматолога полегшення не настало. Певний час рятували знеболювальні. Та згодом вони перестали діяти. Жінка каже, що через біль, який пронизував наче струмом, вона не могла ні їсти, ні пити, ні спати. Зрештою невролог призначив МРТ, завдяки якому й вдалося визначити причину нестерпного болю — стиснення трійчастого нерва судиною. Така патологія трапляється досить рідко — у 15 людей зі 100 тисяч.
— Коли 47-річна пані Люба звернулась до нас, то була у каптурі, аби убезпечитись від можливого протягу, і не могла розмовляти. Причиною такого стану було стиснення судиною корінця трійчастого нерва, який розміщується біля стовбура головного мозку й відповідає за чутливість у ділянці обличчя, — пояснює Вікторія Куц-Карпенко, нейрохірургиня Лікарні святого Пантелеймона (Перше ТМО міста Львова). — Тривалий час нерв “толерував” стиснення і проблема не проявлялась. Але згодом з’явились спайки між нервом і судиною. Тож виникав біль, зокрема, під час їди, розмови чи як реакція на холодне повітря, протяг.
— При такій патології біль віддає у щелепу (нижню чи верхню), тож хворі звертаються до стоматологів, лікують карієс, проте біль не минає, — додає Ярослав Діжак, нейрохірург Лікарні святого Пантелеймона. — Нерідко пацієнти навіть просять видалити зуби, хоч і це не допомагає. Призначене ж невропатологом медикаментозне лікування може на певний час втамувати біль. Але згодом ліки перестають діяти. Ще й розвиваються проблеми з тиском, тахікардія. Іноді на те, щоб знайти причину проблеми, йде чимало часу. Як, зрештою, сталося у випадку з нашою пацієнткою. Лише після магнітно-резонансної томографії (МРТ) вдалося поставити остаточний діагноз — невралгія трійчастого нерва, зумовлена конфліктом судини з нервом. Ця хвороба вперше проявляється у доволі зрілому віці (40+ років). І вдвічі частіше фіксується у жінок, аніж у чоловіків.
— А як лікують невралгію трійчастого нерва?
● В. Куц-Карпенко:
— Позбутися проблеми можна лише хірургічним шляхом. Досі в Україні проводили оперативне втручання з трепанацією черепа за допомогою мікроскопа. Ми ж почали впроваджувати нову малоінвазивну методику, яку перейняли в японських колег. Вона має багато переваг. Це менш травматично для пацієнта, скорочує реабілітаційний період після операції. А для лікаря це можливість краще візуалізувати проблему й відповідно більш якісно її усунути.
Отож, через невеликий отвір у черепі ми ввели пацієнтці ендоскоп (маленьку камеру). А тоді роз’єднали спайки між нервом і судиною, встановивши між ними спеціальний бар’єр, щоб мозочкова артерія та трійчастий нерв більше не конфліктували.
За словами пані Любові, відразу після операції біль зник. А наступного дня вона вперше за довгий час змогла нормально почистити зуби й посмакувати морозивом, не відчуваючи жодного дискомфорту.
