На початку року до львівських медиків звернувся 50-річний чоловік зі скаргами на сильні болі голови та напади судом. Виявилось, що причиною такого стану є новоутвір у головному мозку.
— У пацієнта виявили гліому — пухлину, яка ушкоджує клітини головного мозку. Що найгірше, часто межі цього новоутвору розмиті, нечіткі. А в нашому випадку він ще й розташовувався біля мозкових центрів, які відповідають за рухи кінцівок та мовлення, — розповідає Остап Грищук, кандидат медичних наук, лікар-нейрохірург вищої категорії, завідувач відділення нейрохірургії Лікарні святого Луки (Перше ТМО міста Львова). — Тому ми вирішили оперувати пацієнта із застосуванням сучасної методики wake-up анестезії (з пробудженням під час операції). Але спершу пояснили суть та необхідність цієї процедури хворому, а після його згоди оцінили готовність.
До слова, не кожен пацієнт на таке погоджується. До того ж є обмеження, зокрема, щодо віку (таку методику не застосовують щодо літніх людей) або через психологічне несприйняття.
— А навіщо будити пацієнта під час втручання?
— До кінцівок хворого під’єднують електроди, щоб нейрофізіолог визначав, чи не наблизилися хірурги до центрів, які відповідають за рух ніг і рук. Це допомагає убезпечити пацієнта від післяопераційних неврологічних наслідків. Коли ж йдеться про центр мозку, який відповідає за мовлення, то промоніторити ризик ускладень без застосування wake-up анестезії неможливо. А в нашого пацієнта пухлина була біля обох цих центрів.
Тож під час майже тригодинного оперативного втручання хворого спершу ввели в загальний наркоз. А коли дійшли до пухлини, анестезіологи його розбудили. Пів години пацієнт перебував у притомності. На прохання логопеда він виконував прості рухи кінцівками, а ще — проходив лінгвістичні тести, зокрема, мав назвати п’ять моделей машин. Нас здивувало, що серед варіантів відповідей чоловік озвучив марку, яка складається з найбільшої кількості літер. Це свідчило про активну роботу його мозку. Тобто пацієнт усвідомлював, що говорить. За ті 30 хвилин нам вдалось повністю видалити пухлину розміром три сантиметри. І після операції жодних порушень у пацієнта не було. До слова, таку методику застосовують щоразу (і не лише під час видалення гліом), коли новоутвір головного мозку міститься біля центрів, що відповідають за рухові й мовні функції.
