Шанувальники звали його не за ім’ям чи прізвищем, а як культового екранного героя — Коломбо. Лейтенант Коломбо. Що не дивно, адже детективний серіал йшов на американських телеекранах 25 років! Тобто на цьому проєкті виросло не одне покоління...
Пітер з дитинства був хлопцем з гумором. Те, що в три рочки лікарі видалили йому праве око (діагноз не передбачав альтернативи), не гнітило його, а навпаки. У школі він любив шокувати новачків “фірмовим” трюком — виймав своє скляне око. Вигляд зіниці, що лежала на долоні, викликав заціпеніння у хлопців, а у дівчат — вереск, що відлунював у коридорах навчального закладу...
У дорослому віці він уже таким не бавився. Ба більше — старався зайвий раз не згадувати про свою особливість (назвімо це так). Тим паче, коли приходив кудись на кастинг. У театрі ще можна було приховати ваду, а ось перед камерою — не завжди. Тому Пітерові Фальку не одразу вдалося потрапити на кіноекран. Щойно в 30 років він дебютував в епізодичній ролі письменника — у стрічці “Вітер з Еверглейдсу”.
Загалом його фільмографія нараховує ледь не пів сотні проєктів. Знімався зі Спенсером Трейсі (пам’ятаєте, “Цей шалений, шалений, шалений світ”?), Наталі Вуд, Френком Сінатрою, Бертом Ланкастером та іншими суперзірками. Зрештою, за роботу в двох фільмах номінувався на “Оскара”. Омріяну статуетку потримати в руках Пітерові Фальку не судилося, але в його колекції були “Золотий глобус”, “Еммі” та зірка на Алеї слави у Голлівуді.
Втім, кого б американець не грав та як би не старався при цьому, за ним шлейфом тягнулась слава лейтенанта Коломбо. Уперше Пітер Фальк приміряв на себе його старий плащ, що давно не бачив хімчистки, в 1968 році. Детектив з сигарою у роті, який видавався простакуватим і дивакуватим (це не заважало йому розплутувати найскладніші злочини), настільки сподобався глядачам, що продюсери на радощах потирали руки. Цікаво, що перший сезон серіалу знімав — тільки не дивуйтесь — Стівен Спілберг!
Коли за десять років із лейтенанта Коломбо вичавили всі соки, було вирішено завершити зйомки кримінального “мила”. На радість самого актора, який, хоча й заробив непогані статки, втомився від свого екранного героя. Іноді, прокидаючись зранку, Пітер Фальк не одразу міг зрозуміти — це зйомки, на яких він “закимарив”, чи реальне життя. Проте в 1989-му продюсери воскресили культового детектива, й він ще 15 років копирсався у брудній білизні, шукав відбитки пальців на бокалах із шампанським та розслідував сімейні зради...
До речі, про сім’ю. Пітер Фальк двічі ставав на “рушничок щастя”. Першою його обраницею стала шатенка Еліс, яку він зустрів колись у студентському кампусі. У молоді роки актор мав успіх у жінок (був схожий чимось на Френка Сінатру), тому без особливих зусиль полонив серце дівчини. Щоправда, потім виявилось, що пара не може мати дітей. Тож після численних візитів до різних клінік та спроб бодай у штучний спосіб завагітніти подружжя відважилось на всиновлення. Так у їхній оселі з’явилось двійко дівчат.
Після шістнадцяти років шлюб розпався. Все через те, що “лейтенант Коломбо” зустрів нове кохання — блондинку Шеру. Це відбулося не в аеропорту чи десь у нічному клубі Нью-Йорка, а на знімальному майданчику. Жінка була актрисою і часто з’явлалась у кадрі разом з Пітером Фальком. У якийсь момент стосунки з красунею, що була на понад 20 років молодшою, перейшли з робочих в особисті. І в 1977-му вони пішли до вівтаря.
Коли творча активність американця пішла на спад, він нарешті зайнявся тим, на що раніше не вистачало часу. Грав із друзями в гольф, малював картини (навіть влаштував персональну виставку) та писав мемуари. Книга спогадів вийшла у 2006-му, а через два роки здоров’я зірки похитнулося. Ті дивацтва, які раніше списували на характер, виявились спричинені хворобою Альцгеймера. Він не міг пригадати, куди ходив годину тому; де поклав ключі від машини; з ким розмовляв по телефону та що комусь пообіцяв... Що вже казати про складніші завдання.
Наприкінці життя мозок Пітера Фалька був чистий, як у новонародженого. Він нічого не знав, нічого не пам’ятав, нічого не міг сказати й тим більше — зробити. Лише дивився своїм одним оком на дружину (штучне заради безпеки вийняли), шукаючи у ній розгадку тієї чортівні, що з ним коїлася. Кінець мукам уславленого актора, який прийшов у цей світ 19 вересня 1927 року, настав 29 червня 2011-го.
Антон БІЛИЙ
