Майже три роки тому в Україні провели церковну календарну реформу. Відтоді ми святкуємо Різдво та інші празники у ті дні, що й більша частина християнського світу. А от з датою Пасхи інша ситуація. Адже після переходу на новий календар українські Церкви не змінювали пасхалію. Чому так? І чи можна сподіватися, що невдовзі всі християни щороку святкуватимуть Великдень разом?
— У XVI столітті на Заході разом з календарною реформою була запроваджена нова пасхалія — григоріанська. Тож після 1582 року з’явилися розбіжності у датах святкування Пасхи у римо-католиків і православних, — пояснює Анатолій Бабинський, Ph.D з богослов’я, релігієзнавець, викладач та науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ. — У 2023 році в Україні відбулася церковна календарна реформа. УГКЦ перейшла на григоріанський календар, а ПЦУ — на новоюліанський. І в такий спосіб вирішено питання щодо нерухомих свят, як-от Різдво, Стрітення, Благовіщення та інші. Тепер ми святкуємо їх тоді, що й більшість християн у світі.
Ситуація з пасхаліями дещо інша. У православних вона залишається юліанською (за старим стилем). Оскільки вихідним пунктом обрахунку дати святкування Пасхи є астрономічне рівнодення, то виникають розбіжності. За григоріанським календарем воно випадає 19 — 21 березня (цього року — 20 березня), а за юліанським — на 13 днів пізніше. У цьому випадку йдеться вже не про астрономічне, а про умовне весняне рівнодення.
— Дата святкування Пасхи, яка щороку різна, обчислюється за особливим алгоритмом, — додає протоієрей Андрій Дудченко, богослов, клірик Спасо-Преображенського собору ПЦУ, старший викладач кафедри церковно-практичних дисциплін Київської православної богословської академії. — Ймовірно, цей алгоритм прийняли на І Вселенському соборі. Чому ймовірно? Бо письмових документів щодо цього рішення нема. Можливо, вони не збереглися або ж це була усна згода учасників Собору. Зрештою після І Вселенського собору, що відбувся 325 року, різні Церкви ще якийсь час святкували Пасху в різні дні. Передусім це стосується Риму й Александрії. І лише потім дійшли згоди щодо дати.
Тож Пасху святкуємо в неділю, яка настає після повного місяця, який був після весняного рівнодення. Всі обрахунки відштовхувалися таки від весняного рівнодення. Багато століть тому були укладені пасхальні таблиці. Пасхалія розрахована на багато років наперед. І спочатку вона була точною, а потім усе більше розходилася з астрономічним календарем. Ми дотримуємося старих обрахунків, які доволі точні для своєї епохи, але в третьому тисячолітті такими вже не є.
— Чи були спроби встановити святкування Пасхи для всіх християн в один день? I чи можливо це тепер?
● прот. Андрій:
— У 1923 році на міжправославній нараді в Константинополі був запропонований новоюліанський календар. Його розробник, сербський астроном Міланкович, хотів скоригувати пасхалію — повернутися до принципу обрахунку дати святкування Пасхи, встановленого на І Вселенському соборі. Та для обчислення використовувати вже реальне весняне рівнодення і реальний повний місяць. І обраховувати все це на меридіані Єрусалиму. Зрештою реформування юліанської пасхалії було відхилено. Іноді простих рішень нелегко дійти через брак єдності та можливості порозумітися.
Нині лише одна Православна церква дотримується григоріанської (такої, як у римо-католиків) пасхалії. Йдеться про Фінську православну церкву — автономну архиєпископію у складі Вселенського Константинопольського патріархату. Вони святкують Пасху у той день, що й Фінська євангельсько-лютеранська церква (до неї належить 60 — 67% населення країни).
— Насправді в Україні маємо дуже прогресивну динаміку щодо поступової уніфікації календарів, — зауважує отець Олег Кіндій, доктор патристичного богослов’я, доцент кафедри богослов’я УКУ, священник УГКЦ. — На богословському рівні узгоджено вже багато міжцерковних питань. Залишається ще питання уніфікації дати святкування Пасхи. Не все вдається зробити одразу. Хоча, можливо, у наступні 5 років ми повністю перейдемо на нову пасхалію. Готовність є і серед католиків, і серед багатьох православних.
● А. Бабинський:
— Для ПЦУ перехід на новоюліанський календар зі збереженням юліанської пасхалії цілком природний процес. Адже інші Православні церкви теж цього дотримуються. А от Українська греко-католицька церква вирішила зберегти стару пасхалію тимчасово. Хоча, до прикладу, Мукачівська греко-католицька єпархія повністю перейшла на григоріанський календар і також на григоріанську пасхалію. Тобто вони вже відсвяткували Пасху (5 квітня). УГКЦ ж намагається синхронізувати дату Великодня з православними, щоб разом святкувати.
Були очікування, що Патріарх Константинопольський і Папа Римський домовляться про встановлення спільної дати святкування Пасхи для православних і католиків. І тоді ми приєднаємося. У такий спосіб вирішилося б питання з пасхалією і так званими рухомими святами (тими, що пов’язані з датою святкування Пасхи). Поки що змін немає, але, можливо, Папа Римський і Вселенський Патріарх досягнуть консенсусу і ми всі святкуватимемо Пасху або в третю неділю квітня, або ж у першу неділю травня. У цьому випадку сталою буде не конкретна дата, а певна неділя.
Хоч насправді перехід УГКЦ на григоріанську пасхалію може відбутися незалежно від того, що вирішить Папа Римський і Патріарх Константинопольський. Якщо люди у парафіях висловлюватимуть бажання про повний перехід, то зрештою так станеться. Тобто УГКЦ може й не дочекатися уніфікації дати святкування Пасхи на найвищому рівні.
— Загалом є два можливі рішення щодо спільного святкування Пасхи. Або фіксована неділя у квітні — друга чи третя, або спільне опрацювання нової пасхалії, яка б базувалася на григоріанському або новоюліанському календарі, — вважає отець Петро Балог, віцедиректор Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського РКЦ. — При цьому варто б прив’язати обчислення дати Пасхи до визначеного географічного пункту. Найкраще до Єрусалиму, щоб чітко обчислювати вибраний день весняного рівнодення.
Та навіть якщо Рим і Константинопольський Патріархат домовляться про спільну дату святкування Пасхи, найімовірніше, не всі православні підтримають таке рішення. До слова, однією з перепон, що не дозволяла дотепер православним прийняти григоріанську пасхалію, було те, що Пасха за цим календарем випадала раніше, аніж єврейська.
— Про що йдеться?
● прот. Андрій:
— Серед багатьох православних поширений міф, що християнська Пасха має обов’язково бути після єврейської (Песаху). Тобто ці дати не можуть співпадати і християнське свято не має випадати раніше за єврейське. У 7-му апостольському правилі зазначено: якщо єпископ, пресвітер чи диякон святкуватиме Пасху перед весняним рівноденням з юдеями, то має бути відлучений від Церкви. Насправді це правило говорить лише про те, щоб не залежати від євреїв в обрахуванні дати Пасхи. Інакше ми б святкували її ще до весняного рівнодення.
● А. Бабинський:
— Якщо розрахована за вказівками І Нікейського собору дата Пасхи випадає в один день або й раніше від єврейської (Песаху), тоді у православних переноситься святкування (після наступного повного місяця, як зазначено у спеціальних таблицях). Через це іноді трапляється так, що католики й православні святкують Великдень із різницею у п’ять тижнів.
● о. Олег:
— Християнська Пасха мала святкуватися завжди після єврейської, оскільки у IV столітті було ще багато людей, які себе зараховували і до євреїв, і до християн. Так звані юдеохристияни. Зараз не має такого феномену і відповідно необхідності святкувати християнську Пасху після єврейської.
— Чи правильно говорити, що ми продовжуємо святкувати Пасху з Москвою?
● прот. Андрій:
— Це Москва святкує Пасху зі всіма православними, а не ми — з Москвою. Дата обрахована не за якимось московським календарем, а за старим візантійським.
● А. Бабинський:
— Деякі Церкви, як-от Російська, Грузинська, Єрусалимська, Сербська, дотепер залишаються повністю на старому календарі (юліанському). Інші Православні церкви перейшли на новоюліанський календар (зараз він збігається із григоріанським), але все ж залишили стару пасхалію. Тому не йдеться про синхронізацію саме із РПЦ, а радше з Вселенським патріархатом, з грецьким православ’ям та великими древніми Помісними церквами. Й УГКЦ дотепер так святкує, бо це пов’язано з певними внутрішньоукраїнськими нюансами, — не хоче вносити додаткові поділи між людьми. Тим часом більшість громад УГКЦ, які є за кордоном — у США, в Західній Європі, — святкують Пасху за григоріанським календарем (цього року — 5 квітня). Чому? Бо у цих країнах усі так святкують.
