Грошові перекази з-за кордону суттєво скорочуються. Експерти пояснили — чому

Рівень інтеграції українців у польську економіку досяг найвищих показників за останні три роки. Більшість наших громадян повністю забезпечують себе самостійно і скорочують грошові перекази на Батьківщину. Про це свідчать дані масштабного дослідження Національного банку Польщі.

Фото freepik.com
Фото freepik.com

За даними НБУ, торік лідерами серед країн, із яких переказували в Україну найбільше грошей, була Польща ($3,2 мільярда), США ($1,1 мільярда), Велика Британія ($833 мільйони), Чехія ($704 мільйони) і Німеччина ($628 мільйонів). Кошти надходили також з Ізраїлю, Італії, Кіпру, Ірландії, Нідерландів, Греції та ОАЕ. Щоправда, минулого року із-за кордону переказано доларів на 16,2% менше, ніж у 2023-му, — $9,4 мільярда. А цьогоріч за перші три квартали цей показник становив лише $6,2 мільярда.

— Раніше була така модель: рідні — наприклад, дружина з дітьми — жили в Україні, а чоловік їхав за кордон, працював там і гроші переказував сім’ї, — розповідає Ілля Несходовський, економіст, керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів АНТС. — Заробіт­чан було дуже багато. Але їхні родини жили в Україні. Тому обсяги грошових переказів були значні. Нині цілі родини оселяються за кордоном. Люди, в яких раніше ще була якась надія на повернення додому після війни, уже на це не сподіваються. Тому спостерігаємо значне зниження обсягів грошових переказів в Україну.

— Так, фіксуємо зміни у структурі мігрантів і меті міграції, — додає Ірина Іпполітова, старша дослідниця Центру економічної стратегії. — До війни йшлося переважно про короткочасну трудову міграцію, щоб заробити гроші для певних потреб в Україні (спорудження будинку, купівля квартири, оплата навчання дітей в закладі вищої освіти). Тепер українці переважно виїж­джають за кордон на постійне міце проживання, купують там житло, відкривають бізнес. Одне слово, активно обживаються. Тому немає більше потреби переказувати долари чи євро додому.

— Варто враховувати, що є офіційні й неофіційні канали, якими гроші надходять в Україну, — зауважує фінансовий аналітик Анд­рій Шевчишин. — Якщо йдеться про офіційні канали, то це перекази через банки. Цікаво, що за 10 місяців цього року зафіксовано зростання таких переказів на 3%. А от через міжнародні платіжні системи грошей надійшло на 3,5% менше. Загалом приватні перекази цього року знизились до майже 7 мільярдів доларів, що на 12% менше, ніж за такий самий період минулого року.

Є і неформальний канал. Мова про криптовалюту. Так заробітчани намагаються уникати додаткового оподаткування та інших платежів за переказ коштів.

Крім того, тепер за кордон їдуть переважно жінки, які зазвичай заробляють менше. А отже, менше грошей переказують. Також  спостерігається велика конкуренція на ринку праці у країнах Європи, бо пропозиція робочої сили велика. Через це зменшується розмір оплати праці. До речі, середня зарплата, яку українці отримують з-за кордону, працюючи на західні компанії, також скоротилася за 10 місяців цього року на 13,7%.

— До війни грошові перекази заробітчан були такою собі фінансовою подушкою для гривні і в кілька разів перевищували кредити МВФ.

● А. Шевчишин: 

— Так. Скажімо, у 2021 році обсяг приватних грошових переказів становив 14 мільярдів доларів. Це була вагома частина фінансування дефіциту зовнішньоторговельного балансу.

● І. Несходовський:

— Після 2022 року ситуа­ція дещо змінилася. Нині платіжний баланс тримається на фінансовій підтримці міжнародних партнерів. 

— Чи маємо надалі чекати зменшення грошових переказів з-за кордону? 

— Гадаю, що так. Люди виїжджають з України і не мають наміру повертатися. І це буде серйозним викликом, коли перед нами постане завдання  відновлення країни після закінчення воєнних дій, — зауважує Василь Воскобойник, голова Офісу міграційної політики та президент Всеук­раїнської асоціації компаній з міжнародного праце­влаштування. — Тому треба створювати у країні умови для розвитку бізнесу, для купівлі й виділення житла, слід поліпшувати соціальну інфраструктуру.

Скажімо, яку зарплату отримує молодий вчитель, який закінчив педагогічний виш і пішов працювати у школу? 8 тисяч гривень. Скільки отримує молодий науковець, який навчався майже 10 років після школи і починає працювати в українському науково-дослідному інституті? Він може розраховувати на заробітну плату в розмірі 10 — 11 тисяч гривень брутто. Тобто ти десять років витрачаєшся на навчання й отримуєш гроші, на які важко вижити. Можна ж одразу після закінчення навчання у школі поїхати за кордон і зароб­ляти у п’ять разів більше. Зрештою, вартість продуктів харчування, до прикладу, в Польщі, така ж, як в Україні або й нижча. Тому малоймовірно, що наша молодь повертатиметься у гірші умови, ніж ті, які має за кордоном. І щойно закінчиться війна і відкриють кордони — почнеться нова хвиля міграції, зокрема трудової. На жаль.

Автор: Богданна Мартиник
Cпорт
Фото facebook.com

Справжній фурор викликала гра українського футболіста Владислава Ваната у чемпіонаті Іспанії, який став героєм матчу проти “Осасуни”.

16.01
Люди і проблеми
Фото facebook.com

Чому Трамп поклав око на цей острів і чого чекати далі.

16.01
Подробиці
Фото: depositphotos.com

Через надзвичайний стан в енергетиці уряд скасував очне навчання у школах. Натомість у регіонах, залежно від безпекової ситуації, буде запроваджено або дистанційне навчання, або канікули.

16.01
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Російський диктатор Володимир Путін продовжує демонструвати, що його не задовольнить мирне врегулювання, яке стосується лише України.

16.01
Подробиці
Фото: szru.gov.ua

Доходи Росії від продажу нафти і газу можуть впасти ще на трильйони вже у 2026 році.

15.01
Подробиці
Фото: t.me/pgo_gov_ua

Злочинну схему викрили у Краматорську. Зловмисники встигли укласти 37 фіктивних договорів.

15.01
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Президент США наполягає, що острів потрібен його країні в цілях безпеки. Але Європа - проти. Декілька країн континенту переведуть туди своїх військових, щоб посилити безпеку на півночі.

15.01
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Україна отримає їх в обмін на новітні технології безпілотників.

15.01
Подробиці
Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua

Попри успішну операцію в Куп'янську, у Гуляйполі ситуація - значно складніша. Крім того, в Україні все важче знайти людей, готових добровільно піти воювати, пишуть аналітики.

15.01
Подробиці
Фото: ДБР

В Україні викрили та заблокували канал незаконного переправлення чоловіків призовного віку до Румунії. Цим займались працівники ТЦК.

15.01
Подробиці
Фото: СБУ

Існує імовірність застосування "Орєшніка" з полігону Капустин Яр по території України найближчими днями.

15.01
Подробиці
Фото: istockphoto.com

Росія погоджується із заявою президента США Дональда Трампа, що Володимир Зеленський гальмує процес врегулювання в Україні.

15.01
Подробиці
Фото: t.me/OleksiiKuleba

Режим комендантської години не скасовується, але будуть винятки.

15.01
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Документи свідчать про те, що Белград залучив російську ФСБ для проведення експериментів на тваринах.

15.01
Подробиці
Фото росЗМІ.

За попередньою інформацією, причиною нібито стало самогубство.

15.01
Подробиці
Скриншот з відео.

Андрій Садовий захотів подякувати двірничці за мужність, але почув претензій щодо роботи гарячої лінії міста.

15.01
Подробиці
Фото ДБР.

На Донеччині ДБР викрило військових, які вкрали понад 47 млн грн на закупівлях дронів для армії.

15.01
Подробиці
Фото зі сторінки Андрія Єрмака у Фейсбук.

Після відставки колишній очільник Офісу президента стверджував, що ухвалив рішення мобілізуватися.

15.01
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Із настанням холодів російські війська стикаються з труднощами у підтримці темпів наступу.

15.01
Люди і проблеми
Фото facebook.com

Росіяни кріплять на дрони міни зі спеціальним детонатором, які важко виявити у снігу.

15.01
Подробиці
Фото ОП.

Американський лідер каже, що Україна менш готова до підписання угоди, аніж РФ.

15.01
Подробиці
Фото: ОГП

Замість перераховувати зарплату бійцям, він скидав кошти на власні рахунки.

14.01
Подробиці
Фото: СЗРУ

РФ посилює репресії проти корінних народів, прикриваючись риторикою «багатонаціональної держави».

14.01
показати більше