Грошовим стягненням у розмірі 3400 гривень закінчився для жительки Києва експеримент із виклику бригади швидкої допомоги. Містянка зателефонувала на 102 і повідомила, що їй стало зле в одному з торговельних центрів у Солом’янському районі. На місце оперативно прибули медики. І тут жінка зізналася, що... допомоги не потребує, а просто хотіла перевірити, коли приїде карета “швидкої”. Медики викликали патрульних. А ті експериментаторку оштрафували.
— Громадян можуть покарати за хибний виклик не лише бригади екстреної медичної допомоги, а й поліції, пожежного підрозділу, аварійно-рятувальних формувань, — пояснює адвокат, голова правління Міжнародної ліги захисту прав громадян України Едуард Багіров. — Адже йдеться про “завідомо неправдивий виклик спеціальних служб”, тобто про статтю 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цією статтею передбачено штраф — від 850 до 3400 гривень.
Проблема в тому, що екстрені служби не можуть залишити поза увагою жоден виклик. Буває таке, що рятувальники поспішають на вигадане чиєюсь хворобливою уявою “замінування”, “пожежу” чи ще якусь надзвичайну подію і не в змозі надати оперативну допомогу тим, хто потребує її негайно. Адже під час виїзду працівників служби порятунку в хибному напрямку паралельно може надійти інформація про реальну біду. Перенаправлення підрозділів з одного виклику на інший призводить до втрати дорогоцінного часу, від якого залежить порятунок потерпілих.
Так і у цьому випадку — бригада “швидкої” прибула на хибний виклик громадянки у той час, коли хтось інший міг потребувати невідкладної медичної допомоги, чиє життя могло бути на волосині. Добре, якщо інша бригада виїде на правдивий виклик, а якщо вільних на той час немає?! Ненадання допомоги буде на совісті того, хто експериментує з викликами спецслужб. Тому накладення штрафу виправдане.
Я б радив підвищити розмір стягнення, щоб поменшало охочих розважатись у такий спосіб. До слова, неправдиві повідомлення трапляються доволі часто. За даними поліції, хибним є кожен третій виклик правоохоронців, за даними служби з надзвичайних ситуацій — кожен п’ятий виклик рятувальників.
— У яких випадках поліція накладає мінімальний штраф, а в яких — максимальний?
— Беруть до уваги низку обставин. Для прикладу, може бути таке, що хтось викликав “швидку”, бо йому нібито стало погано. Людина злякалася, сильно перенервувалася, але насправді ризиків для здоров’я і підстав для виклику не було. Тут можуть обійтися попередженням. Але якщо людина каже, що вона вирішила поекспериментувати чи просто пожартувала, то, без сумніву, їй доведеться відповідати.
— Як поліція діє у випадках, коли до таких розваг вдаються діти?
— Якщо діти неповнолітні, то за їхні пустощі відповідатимуть батьки або особи, які їх замінюють. Їм загрожує попередження або штраф від 850 до 1700 гривень — за невиконання обов’язків щодо виховання дітей (стаття 184 Кримінального кодексу про адмінпорушення). Якщо неповнолітні вчиняють такі дії повторно протягом року, то штраф для батьків зростає вже до 1700 — 5100 гривень. Тож треба пояснювати дітям, що виклик екстрених служб задля розваги може призвести до фатальних наслідків і що за такі дії передбачено покарання.
Додам, що за неправдиве повідомлення про “замінування” відповідальність ще жорсткіша — кримінальна, а не адміністративна. Винуватцям загрожує позбавлення волі на строк від 2 до 6 років. Якщо ж об’єктом “замінування” стають критично важливі об’єкти інфраструктури — школи, лікарні, урядові установи, то може йтися і про 8 років ув’язнення.
