Це передбачає наказ Міністерства внутрішніх справ №28.
Ймовірно, заходи безпеки в школах вирішили посилити після того, як у січні дев’ятикласник прийшов до столичного закладу з ножем та напав на вчительку й однокласника. Але хто й за які гроші закуповуватиме для шкіл відповідне обладнання — держава, громади, батьки?
— Так, відтепер у школах обов’язкові професійна фізична охорона (поліція охорони або ліцензована охоронна фірма); цілодобове відеоспостереження (без камер у роздягальнях/туалетах); металодетекторний контроль на вході (для учнів 5 — 11 класів, працівників і всіх відвідувачів), — розповідає Олена Парфьонова, співголова Громадського об’єднання “Батьки SOS”. — Також має працювати система термінового виклику поліції — стаціонарна “тривожна кнопка” або мобільний аналог.
— А чому саме тепер оновлено стандарти безпеки в школах і чи будуть вони дієвими?
— Усі ці норми розроблені відповідно до змін, внесених у закон №4609-ІХ “Про повну загальну середню освіту” від вересня 2025 року. Тобто наказ МВС — це їх конкретизація.
Загалом пропускний режим у навчальних закладах посилюється. Нагадаю, нещодавно Кабмін затвердив перелік небезпечних предметів і речовин, з якими заборонено перебувати на території та в приміщеннях школи. До них відносять навіть імітації зброї, піротехніку, легкозаймисті речовини тощо.
Актуальність заходів безпеки пов’язана з війною, а також зі зростанням випадків насильства в навчальних закладах. Звісно, у містах з достатніми ресурсами це може суттєво підвищити безпеку. Та все залежить не лише від техніки, а й від рівня підготовки охорони, дотримання чітких протоколів та від навчання персоналу.
— Чи є школи, де все перелічене вже впроваджено? I як щодо невеликих сільських загальноосвітніх закладів? Важко повірити, що там будуть відеоспостереження й металодетектори.
— Наразі комплексні заходи безпеки лише впроваджуються. Мабуть, найперше все це запрацює у загальноосвітніх закладах у великих містах.
У більшості ж сільських шкіл, особливо невеликих, встановлення металодетекторів і повноцінної системи відеоспостереження виглядає як дуже складний процес. Зокрема, через брак фінансування і технічних можливостей. Ймовірно, у цих закладах освіти впроваджуватимуться мінімальні заходи — пропускний режим, кнопка виклику поліції, простіші камери для відеонагляду. Загалом повне оснащення всіх шкіл країни необхідними техзасобами й забезпечення професійної охорони — це довгостроковий процес. І в сільській місцевості він може розтягнутися на роки.
Фінансування заходів безпеки покладається на засновників закладів освіти, тобто на місцеві ради, громади. Можуть бути й інші джерела залучення коштів, які не заборонені законом, — державні субвенції, міжнародна допомога, спонсорство. А от вимагати на це кошти в батьків — заборонено.
