Конкуренція за робочі місця знизилась навіть в ІТ-сфері, яка протягом останніх років була однією з найбільш затребуваних. То що відбувається? Невже українцям не потрібна робота?
— В Україні діють три основні онлайн-ресурси, на яких роботодавці розміщують інформацію про вакансії. Ці пропозиції можуть повторюватись (наприклад, одна компанія шукає на кількох ресурсах водіїв). Тож після дедублікації виявилось, що наразі кількість унікальних вакансій сягає 250 тисяч. Це дуже високий показник, — розповідає експертка з ринку праці Марія Абдулліна. — Але при цьому є проблема із закриттям вакансій. Іншими словами, на українському ринку праці кількість пропозицій перевищує попит.
— В яких саме сферах найбільше бракує працівників?
— Чітко простежується дефіцит робочої сили в сегменті так званих блакитних комірців, мова про робітничі спеціальності. Лідирують за кількістю вакансій та активністю роботодавців у пошуку працівників Київська й західні області, зокрема Львівська, Закарпатська (куди чимало підприємств переорієнтували свою роботу).
— Тобто нині українцям легше знайти роботу, ніж у попередні роки?
— У багатьох сферах — так. Якщо, приміром, відкривається супермаркет, одномоментно виникає потреба у працевлаштуванні понад сотні працівників. Таких прикладів тепер дуже багато. Зокрема, йдеться про сфери, які динамічно розвиваються, а це — роздрібна торгівля, логістика, обслуговування в готелях, кафе й ресторанах. При тім у топі (мова про масовий набір персоналу) — продавці, касири, водії, кухарі, вантажники, прибиральники, різнороби, охоронці.
Також зросла активність пошуку фахівців у бухгалтерській галузі. Стрімко став розвиватись внутрішній туризм, про це свідчить не лише кількість вакансій, але й дані у сфері нерухомості — істотно збільшився попит на подобову оренду житла.
Але проблема в тому, що людей у країні стало менше, а конкуренція серед роботодавців зросла. Тому кількість вакансій перевищує кількість шукачів роботи. Хоча в деяких галузях конкуренція за робочі місця таки знизилась.
— Про які саме професії йдеться?
— Наприклад, в ІТ-сфері конкуренція серед роботодавців за фахівців зі знанням кількох мов програмування була і залишається високою. Але якщо говорити про фахівців базового рівня чи тих, кого наразі активно навчають на курсах перекваліфікації для входження в ІТ-галузь (приміром, тестувальників), то можемо говорити про перенасичення такими працівниками ринку праці.
Під час повномасштабного вторгнення дуже постраждала сфера розваг. Також тепер важче знайти роботу фахівцям топрівня — у цьому сегменті кількість вакансій зменшилась. Нерідко посади керівників департаментів скорочують, а їхні обов’язки делегують спеціалістам середньої ланки з меншим окладом.
— А чи є нині гендерна або вікова залежність у доборі працівників?
— Можна відзначити істотне збільшення пропозицій для студентів, пенсіонерів, людей з інвалідністю, ветеранів. Роботодавці вимушено йдуть на такий крок, бо український ринок зіткнувся з проблемою загальної нестачі кадрів.
Це сталось, зокрема, через те, що значна частина чоловічого населення країни воює. А багато тих, хто не готовий ставати до лав ЗСУ, проявляють меншу активність на ринку праці, аби не оформлятись офіційно й уникнути мобілізації. Відповідно, більшість кандидатів на ринку праці — жінки.
