Євросоюз ухвалив 20-й пакет санкцій проти Росії. Вперше у списку обмежувальних заходів застосовано спеціальний інструмент проти їх обходу. Це стосується, зокрема, компаній у третіх країнах, які сприяли постачанню технологій до РФ. Докладніше — у нашому матеріалі.
— Із 1 січня 2027 року буде заборонено надання термінальних послуг для російського скрапленого природного газу на території ЄС, — каже Ігор Чаленко, політолог, керівник Центру аналізу та стратегій. — А вже 25 квітня цього року набула чинності заборона на закупівлю скрапленого газу з РФ на гуртовому ринку. Поставки за довгостроковими контрактами дозволятимуться до кінця року. Водночас ЄС запровадив обмеження на обслуговування російських танкерів для скрапленого газу та криголамів. Не оминули санкції й так званий тіньовий флот. Загалом під обмеженнями вже 632 танкери.
— У санкційний список увійшли 58 компаній і пов’язані з ними особи, залучені до виробництва військової продукції, зокрема безпілотників, — додає Іван Ус, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук. — Також туди потрапили 16 компаній із третіх країн, включно з Китаєм, ОАЕ, Узбекистаном, Казахстаном і Білоруссю.
— Які ще санкційні обмеження ЄС застосував проти Росії?
● І. Ус:
— Я б відзначив те, що Євросоюз заборонив транзакції з російськими криптосервісами та платформами, а також операції з окремими цифровими активами, які використовуються для розрахунків у зовнішній торгівлі. Також серед позитивів — запровадження вторинних обмежень, які потрібні для того, щоб інші країни розуміли: якщо вони допомагатимуть РФ, то проти них буде запроваджено санкції. Такі обмеження доволі ефективні, адже “вирізають” Росію зі світової економіки.
● І. Чаленко:
— Відтепер до Киргизстану повністю заборонено експорт європейських верстатів із числовим програмним управлінням, а також — телекомобладнання, включно з маршрутизаторами і комутаційною технікою. Це пов’язано з високим ризиком їх реекспорту до РФ. Ми бачимо підсилення ролі вторинних санкцій. Варто звернути увагу і на обмеження для російського фінансового сектору. Пакет включає повну заборону на транзакції з 20 російськими банками і з чотирма фінансовими установами з третіх країн, які допомагають РФ обходити санкції.
До списку додали загалом 60 компаній (32 російські та 28 з третіх країн) і 120 фізичних осіб (олігархів, пропагандистів, тих, хто причетний до викрадення українських дітей та розграбування культурної спадщини).
— А що могло увійти до пакета, але цього не сталося?
● І. Чаленко:
— На жаль, заборона на морські перевезення російської нафти до 20 санкційного пакета не увійшла. Це питання поставлено на паузу, формально — через консультації з країнами Великої сімки.
● І. Ус:
— ЄС не погодився заборонити і страхування танкерів, які перевозять російську нафту. Євросоюз раніше пропонував узагалі заборонити транспортування нафти з РФ морем. Проти цього виступили Греція, Мальта і Кіпр — країни, котрі надають послуги танкерному флоту РФ. Після подій навколо Ірану та зростання цін на нафту в ЄС вирішили не відмовлятися від чинної формули щодо цін на російську нафту і не забороняти її морські перевезення.
— Євросоюз нарешті схвалив кредит Україні на 90 мільярдів євро. Коли зможемо отримати ці кошти і на що вони підуть?
● І. Чаленко:
— Цьогоріч Україна мала б отримати 45 мільярдів євро. Дві третини цієї суми буде направлено на військові потреби. Сподіваються, що перший транш кредиту Київ отримає вже у червні-липні.
