Чистий попит населення на готівковий долар у другому кварталі цього року різко знизився — до 0,1 мільярда із 1,9 мільярда в першому кварталі. Тоді як загальний попит “просів” із 2,8 до 0,8 мільярда. Про це свідчать дані інфляційного звіту Нацбанку. Експерти кажуть: є низка причин, чому українці нині не так активно скуповують іноземну валюту.
— Є чистий попит на готівкову валюту й загальний. Це два різні, але пов’язані між собою економічні показники, які використовують для аналізу поведінки населення щодо іноземної валюти, — пояснює керівний партнер Бюро інвестиційних програм, співзасновник Інституту державної ефективності Олександр Бондаренко. — Загальний попит — це вся сума валюти, яку люди придбали у банках та інших офіційних пунктах обміну протягом певного періоду. А чистий попит — це різниця між обсягом купівлі та продажу готівкової валюти населенням за певний період (люди часто обмінюють долари і євро на гривні, щоби щось купити, заплатити за освіту дітей, відпустку і так далі). Наприклад, протягом місяця населення придбало 1 мільярд доларів, а продало 600 мільйонів. Загальний попит — це 1 мільярд доларів, чистий — 400 мільйонів (1 мільярд мінус 600 мільйонів). Чистий попит більш коректний показник для аналізу.
Чому попит населення на готівкову валюту впав? Тому що курс у першому півріччі був відносно стабільний: якщо в лютому долар коштував 41,40 — 41,60 гривні, то у квітні й травні навіть трішки просів — до 41. Вочевидь, українці менше очікували девальвації гривні в другому кварталі, а отже, попит на готівкову валюту знизився.
Другий момент, який треба враховувати, — постійні інтервенції Нацбанку. Щомісяця регулятор продає до 3 мільярдів доларів, щоби стабілізувати ринок, тобто збалансувати попит і пропозицію. Передусім робить це для бізнесу — аби в імпортерів були гроші на закупівлю товарів та послуг. Але зрозуміло, що цей долар доходить, так би мовити, й до населення. Оскільки пропозиція долара та євро збільшується, то попит на валюту знижується чи хоча б не зростає.
— Треба розуміти, що по 2 мільярди доларів на місяць купують не пенсіонери і студенти, а великий та середній бізнес, чиновники, високооплачувані працівники, — додає економіст, ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран. — Усі вони зазвичай більш обізнані й часто орієнтуються не на події, які вже сталися, а на прогнози. Вочевидь, наша еліта відчуває, що гаряча фаза війни добігає кінця.
Впродовж понад 12 місяців гривня була кращою валютою для заощаджень. Облігації внутрішньої державної позики, депозити у банках і навіть корпоративні облігації забезпечували вищу дохідність, ніж депозити в іноземній валюті. Причому результат був кращий у рази — як через високі ставки, так і через стабільність курсу. Рано чи пізно це мало зменшити попит на готівкову валюту. Плюс послаблення валютного регулювання призвело до зростання попиту на безготівкові долари та євро, що також вплинуло на зниження попиту на готівку.
— Чи збережеться така тенденція й надалі?
● О. Бондаренко:
— Традиційно наприкінці третього кварталу й у четвертому попит серед населення на валюту збільшується. Люди купують долари або євро, щоби поїхати кудись за кордон. А наприкінці року часто переводять особисті заощадження в іноземну валюту. З вересня курс гривні, найімовірніше, знову піде вгору й сягне приблизно 42 гривень. На тлі девальвації попит на іноземну валюту зростатиме.
