На п’ятому році повномасштабної війни Росія зіштовхнулася з дефіцитом систем протиповітряної оборони та ракет. Країна почала звертатися до партнерів, щоб викупити раніше продані комплекси. Водночас, щоб хоч трохи “залатати діри” у європейській частині РФ, частину ППО перекидають із віддалених регіонів. Про це в ефірі “Київ 24” сказав оглядач порталу “Мілітарний” Вадим Кушніков, відповідаючи на запитання про прогалини у російській ППО.
В РФ фіксують дефіцит ППО
“Є всі ознаки того, що за деякими номенклатурами зенітно-ракетного озброєння ворог зараз дуже потребує інших напрямів. Наприклад, звертається до своїх партнерів, яким раніше продавала ту чи іншу техніку, зокрема зенітно-ракетні комплекси, з метою їхнього викупу назад”, – зазначив він.
Говорячи про комплекси С-300 та С-400, Кушников зазначив, що ворог змушений перекидати свої кошти з інших територій та напрямків, залишаючи без прикриття, наприклад, Далекий Схід та Крайню Північ.
Експерт також зазначив, що ворог почав відчувати дефіцит зенітних керованих ракет типів 57Е6 та 9М333, які активно використовуються як на лінії бойового зіткнення, так і для прикриття регіонів у тилу Росії.
Росія не встигає відновлювати захист
За словами Олександра Коваленка, військового оглядача групи «Інформаційний опір», Україна давно розпочала систематичне виснаження російських засобів протиповітряної оборони, починаючи з комплексів малої дальності, таких як «Панцир-С1» та «Тор-М2».
Російська ППО зараз змушена одночасно прикривати фронт, окуповані території та стратегічні об’єкти, що створює численні прогалини, які ефективно використовують українські БПЛА.
Через структурну неспроможність промисловості РФ відновити знищені комплекси, деградація протиповітряної оборони відбувається швидше, ніж відновлення будь-яких інших компонентів російських збройних сил.
Проблему посилює те, що російські збройні сили стикаються з гострою нестачею боєприпасів протиповітряної оборони. Запаси радянських часів значною мірою вичерпані, а поточні темпи виробництва недостатні для задоволення одночасних потреб як на полі бою, так і в тилових районах Росії.
“Зараз вони змушені майже повністю покладатися на поточне виробництво, але їхня військово-промислова база не може виробляти необхідну кількість ракет щомісяця. Це стосується таких систем, як «Тор-М2», «Бук» та «Панцир-С1». Наявних боєприпасів просто недостатньо, щоб протистояти масштабам операцій українських безпілотників”, – зазначає Коваленко.
“Ми виробляємо безпілотники Middle Strike та Deep Strike у значно більших кількостях, ніж Росія може виробляти ракети класу «земля-повітря» — навіть для систем, які вона досі використовує. І, що найважливіше, кількість цих систем продовжує скорочуватися щомісяця. Висновок простий: російська протиповітряна оборона переживає глибоку, по суті екзистенційну кризу”.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
