Про це він сказав в інтерв’ю Financial Times. Нагадаємо, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке відбулось 24 лютого 2022 року, залишалось приблизно 4 місяці.
Столтенберг пригадав першу розмову з Зеленським після вторгнення: "Була важкою"
Журналіст FT запитав ексгенсека НАТО, коли він дізнався про ймовірне вторгнення Кремля. "Середина осені 2021 року", – відповів він. Це приблизно за місяць до того, як США оприлюднили звіти розвідки про величезне нарощування військової присутності Росією. Але деяких союзників, таких як президент Франції Еммануель Макрон і президент Німеччини Олаф Шольц, це не переконало.
"Принципово різниця полягала не у фактах, а в розвідці. Йшлося про намір. І я сказав їм: насправді не має значення, чи ви думаєте, що ймовірність становить 90 відсотків чи 10 відсотків... Нам потрібно підготуватися до того, що це станеться", – зазначив Столтенберг.
Коли почалося вторгнення, НАТО попереджало, що Київ впаде за кілька днів. Але столиця України встояла. "Це було підкидання монети. Якби Київ упав і вони взяли [президента Володимира] Зеленського, до чого вони були дуже близькі, то вся війна була б зовсім іншою", – сказав він, зазначивши, що із українським президентом йому вдалось поговорити лише через два дні.
Коли вони нарешті поговорили, "той телефонний дзвінок був досить важким". Частково це, згадує Столтенберг, через страх, що Зеленського незабаром "спіймають або вб'ють". "Але значна частина розмови була про безпольотну зону. Він хотів безпольотну зону. І я не зміг дати йому безпольотну зону", – сказав колишній генсек. Він пояснив чому: "Реальність така, що з самого початку я сформулював підхід НАТО: підтримувати Україну, але не бути частиною конфлікту".
Вступ України до НАТО з окупованими територіями: "Є варіанти"
США та Німеччина очолили опозицію до надання членства в НАТО Україні, яка постраждала від війни, стверджуючи, що стаття 5 Альянсу про взаємну оборону означатиме миттєву війну з Росією.
"Є способи вирішити цю проблему. Коли є лінія, яка не обов'язково є міжнародно визнаним кордоном", – сказав він. Єнс Столтенберг додав, що небезпечно порівнювати, тому що жодні паралелі не є на 100 відсотків правильними, але "Сполучені Штати мають гарантії безпеки перед Японією. Але вони не покривають Курильські острови, які Японія вважає японською територією, контрольованою Росією".
"Західна Німеччина розглядала Східну Німеччину як частину більшої Німеччини. У них не було посольства в Східному Берліні. Але НАТО, звичайно, захищало лише Західну Німеччину... Коли є бажання, є способи знайти рішення. Але вам потрібна лінія, яка визначає, де задіяна стаття 5, і Україна має контролювати всю територію до цього кордону", – сказав він.
Столтенберг також додав, що шкодує про те, що Україні не надали достатньо військової підтримки набагато раніше. "Я думаю, що ми всі повинні були визнати, ми повинні були дати їм більше зброї перед вторгненням. І ми мали б дати їм більш досконалу зброю, швидше, після вторгнення. Я беру на себе частину відповідальності", – сказав колишній керівник Альянсу.
Він додав, що відправка летальної зброї була великою дискусією. "Більшість союзників були проти цього, ще до вторгнення... Вони дуже боялися наслідків. Я пишаюся тим, що ми зробили, але було б великою перевагою, якби це почалося раніше. Можливо, це навіть могло б запобігти вторгненню або принаймні значно ускладнити для [Росії] те, що вони зробили", – заявив Єнс Столтенберг.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
