У Силах оборони України планують у 2026 році замінити роботизованими системами до 30% особового складу на найскладніших ділянках фронту. Про це Politico повідомив командир підрозділу наземних роботизованих систем NC13 Третьої штурмової бригади ЗСУ Микола (Макар) Зінкевич.
Роботи замість солдатів
У матеріалі ідеться, що наземні роботизовані комплекси (НРК), що використовуються Силами оборони України на фронті, мають потенціал змінити характер ведення війни — подібно до того, як це сталося у Середньовіччі з появою пороху або під час Першої світової війни з розвитком танків.
Видання зазначає, що високотехнологічні дрони України вже перетворили 50-кілометрову зону за лінією фронту на пастку для російських військ, а на морі - завдали важких ударів по Чорноморському флоту Росії.
«Доставлення важливих вантажів, евакуація поранених, ведення спостереження на відкритій місцевості, руйнування ворожих укріплень, диверсійні операції в тилу ворога, встановлення мінних полів — все це зараз виконується наземними роботизованими системами», — пояснює Зінкевич.
Це дає змогу зменшити втрати серед особового складу, що надзвичайно важливо для України в умовах труднощів з мобілізацією та невпинних «м’ясних штурмів» РФ, пише Politico.
У матеріалі говориться, що повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році залучило Україну до гонитви технологічних озброєнь, де вона зараз виривається вперед. Водночас Росія все ширше використовує наземні дрони у логістиці, евакуації поранених тощо.
«Ці безкровні події підкреслюють, як робототехніка може змінити загальну логіку ведення війни, замінивши дорогі штурмові операції з участю людей на дистанційно керовані атаки», — вказує Politico.
Військовий аналітик з Національного інституту стратегічних досліджень України Микола Бєлєсков порівняв появу роботів із революцією у військовій справі 1920-х і 1930-х років, коли нові технології, такі як кулемети, танки та літаки, у сукупності кардинально змінили характер ведення війни на початку ХХ століття.
Водночас використання роботизованих систем «може призвести до необґрунтованого висновку про зменшення ролі людини у війні», яка, за його словами, залишається «вирішальною». «Ми працюємо над тим, щоб основний удар брали на себе роботи, а піхота стала елітним спеціалізованим підрозділом, який виконуватиме ті завдання, з якими не можуть впоратися роботи. Адже так чи інакше, люди все одно залишаються основою армії», — каже Зінкевич.
За даними видання, спочатку українське військове командування не було впевнене щодо використання НРК, оскільки було занадто мало кваліфікованих операторів. Проте це змінилося після того, як кілька інноваційних бригад випробували їх у різних умовах. До цього додався успіх Сил оборони у повітряних атаках на Росію далеко за межами фронту.
Проблема України - фінансування
Politico наводить дані Міноборони України про плани законтрактувати у першому півріччі 2026-го 25 000 наземних роботизованих систем для поставлення на фронт — це вдвічі більше, ніж за весь 2025 рік. Видання також описує один з ефективних комплексів — це TerMIT, розроблений українською компанією Tencore. Гусеничний наземний робот, що перевозить до 400 кілограмів з максимальною швидкістю 15 кілометрів на годину та працює на відстані до 40 кілометрів, може виконувати багато задач.
«Один TerMIT встиг встановити понад 1500 протитанкових мін, перш ніж росіяни знищили його за допомогою багатьох безпілотників FPV», — розповів співзасновник і генеральний директор Tencore Максим Васильченко.
За даними Politico, проблема Києва полягає в тому, що стрімке зростання попиту створює дефіцит пропозиції НРК, зокрема через недостатнє фінансування. Уряд запевняє, що працює над проблемою. Також фінансувати розробки допомагають європейські партнери, підсумовує видання.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
