Вона — одна з чотирьох сестер Ротару. Так само, як Софія й Ауріка, була співачкою. Нині ж екссолістка “Черемоша” — давно на пенсії. Однак пані Лідії не даси тих років, що в паспорті... Цікаво, як уродженка Буковини підтримує форму?
— Улітку ви багато п’єте води?
— Десь два літри на день. Причому без газу. Для мене вода — найголовніше. Хоча п’ю також каву (не більш як раз на день) і чай. З м’ятою або липою, яку збираю та сушу на дачі... Щоправда, сьогодні зранку відмовилась від кави, бо через зміну погоди скаче тиск. Натомість випила пігулки.
— А що у вас зазвичай на сніданок?
— Як правило, щось дуже легке. Наприклад, млинці з сиром. Останній я дуже люблю й часто їм. Зі сметаною чи без... На обід ось варю борщ. Овочевий — без м’яса. Ні, я його вживаю, але рідко і трішечки. Учора, наприклад, готувала на грилі. З картоплею, баклажанами, перчиками та іншими овочами. Усе, як має бути.
— Скільки разів протягом дня ви харчуєтесь?
— Як вийде. (Сміється). Іноді я сідаю на “правильне харчування”, тоді їм тричі плюс два перекуси. І, знову ж таки, багато п’ю води... Не вживаю гостре, перчене й смажене, бо мені не можна... Ні від яких продуктів не відмовлялась, вважаю, що можна все, але потрохи.
— У кожного своє розуміння, що таке “трохи”...
— Так, питання у пропорціях. (Усміхається). Я собі навіть виписала, скільки й чого за рекомендаціями дієтологів має бути в тарілці. Салату — десь 120 — 140 грамів, м’яса — 110 — 120 г, каші — 90 — 100 г. Не більше. Та головне — не переїдати.
— Смаколики собі дозволяєте?
— Інколи. Якщо захочу щось — з’їм, а не захочу — ні. Я не ласунка. І мене спокусити зефіром чи тортиком неможливо. Тим паче — цукерками. Якщо й купую їх, то для дітей... Сама ж печу (зазвичай взимку) пироги зі смородиною або шарлотку з яблуками. А ще люблю хліб — чорний або з журавлиною. От без нього я справді не можу. (Усміхається).
— Коли я телефонував вам два місяці тому, ви казали, що занедужали на коронавірус...
— Так, я двічі хворіла. Тепер — набагато легше, а перший раз — мало не померла в лікарні. Мене ледь-ледь врятували. Два тижні я не могла взагалі вставати. Потім коронавірус дав ускладнення на серце. (Зітхає). Вдруге я одразу розпізнала ковід, сама зробила вдома тест і все підтвердилось. До речі, під час пандемії мене заразила хороша приятелька, яка сама не знала, що занедужала.
— А горло ви своє як бережете?
— Знаєте, я пройшла через такі хвороби, що горло моє вже ніяке. У 2011 році в мене діагностували онко. Я лікувалася в Єрусалимі. Мені вирізали мигдалини й не тільки. Шукали, звідки, що і як. Проте так і не знайшли. (Зітхає). А потім, після опромінення, тобто хіміотерапії, я втратила слух на одне вухо... На щастя, усе вже минулося, й тринадцять років я не думаю про ті речі.
— Лідіє Михайлівно, що ви порадили б тим, хто наразі особливо не переймається своїм здоров’ям?
— Його треба берегти з молодості. Дбати про нормальне харчування. Не кажу про щось дороге, а просто — натуральне. Слід відмовитись від газованих напоїв, фастфуду й чипсів. Це дуже шкідливо... Що вже казати про всілякі кальяни і сигарети. Боже збав! У нашій родині ніхто не курив: ні тато, ні брати, ні мій покійний чоловік. Я звикла, що в нашій оселі — завжди чисте повітря.
