Старший тренер збірної України В’ячеслав Лаврухін зізнався, що мав пропозиції від Єгипту, В’єтнаму та Китаю, але зробив свій вибір на користь Білорусі, бо не вважає цю країну ворожою. Крім того, він назвав двох осіб в українській гімнастиці, через яких вирішив покинути команду: олімпійського чемпіона Олега Верняєва і тренера Геннадія Сартинського.
“Це абсурд. Люди, які покидають Україну, завжди шукають винних. Чим йому міг насолити Верняєв? Чим міг образити Сартинський? Тим, що працював на благо команди, а Лаврухін останні дев’ять місяців клеїв дурня і отримував ні за що зарплату?! Він був улюбленцем президентки Федерації спортивної гімнастики України Стелли Захарової. Вона призначила Лаврухіна старшим тренером і завжди ставала на його бік у будь-яких спірних ситуаціях, — прокоментував скандал Геннадій Сартинський. — Лаврухіну дали квартиру в Києві за виховання Ігоря Радивилова. Він отримував президентську стипендію в розмірі майже 14 тисяч гривень щомісяця. А тепер зрадив Україну. І, можна сказати, підставив Захарову”.
За словами тренера, В’ячеслав Лаврухін мав проросійські погляди. “Його син, невістка і внук мешкають у Донецьку, — зауважує Геннадій Сартинський. — І, як мені відомо, син підтримував “ДНР”. Сам же Лаврухін неодноразово навідувався на окуповані території. А на міжнародних змаганнях вітався з росіянами і не вважав їх окупантами”.
Щодо Радомира Стельмаха, то цей гімнаст перебрався до Німеччини після повномасштабного вторгнення і тренується в Котбусі. У 2024 році він став чемпіоном Європи у складі збірної України. Цікаво, що ще наприкінці грудня 2025-го уродженець Запоріжжя опинився у кадровому реєстрі збірної Німеччини зі статусом “перспективного атлета”. Але тоді президентка Федерації спортивної гімнастики України Стелла Захарова заперечувала перехід Стельмаха у збірну Німеччини, зазначивши, що йшлося не про зміну спортивного громадянства, а лише про право виступів за кордоном у статусі місцевого атлета. Цікаво, що на початку січня Мінмолодьспорту затвердило склад нашої збірної на 2026 рік, і в списку також опинився 20-річний Стельмах.
“Ми намагалися втримати цього спортсмена, — каже Геннадій Сартинський. — Я з ним розмовляв, перемовини вели Ірина Дерюгіна та Стелла Захарова. Але було зрозуміло на 99 відсотків, що Радомир змінить збірну. Інакше він би не подавав документів на німецький паспорт. Загалом, коли спортсмен переїжджає в іншу країну, добра з цього не буде. За кордоном йому створюють казкові умови, він звикає до менталітету, до тамтешнього стилю життя. А ще читає новини про небезпеку в рідному Запоріжжі й врешті обирає комфортніший варіант зі зміною громадянства. Щоправда, не всі спортсмени на таке наважуються. От Верняєву пропонували громадянство Росії, Німеччини, та він відмовився”.
Зазначимо, що Радомир Стельмах — другий український гімнаст, що змінив спортивне громадянство за останні два роки. Раніше це зробив бронзовий призер Олімпіади-2024 Ілля Ковтун — з липня 2025 року він виступає за Хорватію. На тлі цих втрат дворазовий чемпіон НБА Станіслав Медведенко закликав зменшити фінансування спорту вищих досягнень, щоб спрямувати більше грошей на розвиток дитячо-юнацького спорту.
“Україна витрачає на спорт вищих досягнень понад 5 мільярдів гривень на рік, а на масовий спорт — майже у вісім разів менше, — зазначає Медведенко. — А ще на дорослих олімпійців ідуть кошти з місцевих бюджетів, їм платять премії, стипендії. І в підсумку спортсмен нерідко не здобуває медалі або здобуває нагороди, але повертається до країни спиною і переселяється за кордон. Попри те що Україна вклала у нього величезні гроші. Водночас діти не мають можливості масово займатися спортом через брак інфраструктури й фінансування. Тому варто відібрати в дорослих дядьків-спортсменів (іноді неперспективних) кошти і віддати дітям, щоб зберегти молодь у країні і щоб ця молодь була здоровою”.
