Того дня житель Запоріжжя прямував у своєму авто з дружиною в Одесу, хотіли на вихідні насолодитися відпочинком на березі Чорного моря. У водія вчасно були оновлені всі облікові дані, від виконання військового обов’язку він не ухилявся і не перебував у розшуку. Але сталося непередбачуване.
На половині дороги машину зупинили працівники поліції разом представниками військкомату. Після перевірки документів без вручення повістки та без складання протоколу про адміністративне затримання кермувальника доправили в Миколаївське ТЦК. Чоловік пояснив його співробітникам, що перебуває на військовому обліку в Запоріжжі, де в 2020 році пройшов ВЛК і отримав тимчасове посвідчення військовозобов’язаного. І що до зазначеної дати оновив свої облікові дані, як того вимагає закон. Також повідомив, що не проти отримати повістку й пройти ВЛК за місцем проживання. Однак ці аргументи не подіяли. Запоріжця змусили підписати документи буцімто про проходження ВЛК. Хоча насправді медичного огляду навіть не було. Далі вручили йому новий військовий квиток і мобілізували до лав ЗСУ. Протягом вересня з незрозумілої причини переміщували з однієї частини в іншу. Чоловік ще до цього часу проходить службу, але з таким становищем не погодився та оскаржив дії ТЦК у суді.
Представники військкомату подали відзив на позов. Позиція ТЦК зводилася переважно до того, що захист незалежності та територіальної цінності України — конституційний обов’язок кожного громадянина. А позаяк мобілізований громадянин не мав бронювання, то ніяких претензій до ТЦК бути не може.
Проте ні в самому відзові, ні в додатках до нього не було пояснень, на якій підставі запоріжець, котрий не змінював місця проживання, був мобілізований у Миколаєві. І яка була необхідність у повторній видачі військового квитка. Не згадувалося і те, чи вручалися йому повістка для явки в ТЦК та направлення на проходження ВЛК, чи проходив він медогляд.
Так, до матеріалів справи ТЦК додало картку обстеження та медичного огляду мобілізованого. Але в ній не було підпису особи, яку обстежували, та інформації про направлення на ВЛК. Також не зазначено й назву військово-лікарської комісії.
Виплив ще один важливий нюанс. Новий військовий квиток чоловікові видали нібито 2 вересня 2024 року в Миколаєві. Хоча в цей день він ще знаходився в іншому місті, про що свідчать банківські квитанції.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що представники ТЦК не довели факту вручення військовозобов’язаному повістки, а також не обгрунтували, на якій підставі чоловік опинився у приміщенні ТЦК Миколаєва. Отож, примусове направлення на військово-лікарську комісію — очевидно незаконне. Також представники Феміди зауважили, що висновки ВЛК чомусь засвідчені печаткою ТЦК. А це означає, що довідка й картка обстеження оформлювалася посадовцями військкомату й чоловік медичного огляду взагалі не проходив.
“Суд розуміє, що питання мобілізації та призову на військову службу надзвичайно важлива та чутлива тема в умовах введеного на території України воєнного стану та браку мобілізаційних ресурсів. Проте зазначені обставини не можуть бути виправданням порушень, які відбулися у спірних правовідносинах”, — зазначено у вердикті.
Відтак дії ТЦК стосовно громадянина Запорізький окружний адміністративний суд визнав “очевидно свавільними”, а видачу нового військового квитка, направлення на проходження ВЛК, призов під час мобілізації та направлення до військової частини — незаконними.
