Щоразу, проходячи повз дошку пошани загиблих захисників, Людмила Суходол зупиняється та цілує портрет свого сина Петра. Він служив командиром відділення стрілецького взводу 117-ї окремої механізованої бригади. Виконував бойові завдання у Сумській та Донецькій областях. Життя бійця обірвалось 21 грудня 2022-го на Донбасі.
“Петюня, як я його називала, народився в Луцьку. Але потім ми переїхали в село Ниви-Золочівські на Рівненщину, — розповідає мама воїна Людмила Суходол. — Син змалечку був сильний і морально, і фізично, мав до двох метрів зросту. У школі найбільше любив географію. Пригадую, поцілує книжку, покладе до портфеля і такий щасливий біжить на урок. Петро закінчив вище професійне училище №25 у Демидівці й здобув фах будівельника. Далі була строкова служба в армії — у Нацгвардії, навчання за стандартами НАТО у сержантській школі. Ми по змозі відвідували його. Що мене вразило тоді — йшли канадські офіцери й віддавали моєму синові, звичайному солдату, честь. Петрові подобалась армія, і він захотів служити за контрактом, але тоді йому чомусь не підписали рапорта. І доручили три місяці навчати молодих хлопців-строковиків. Коли син повернувся з армії, зайшов до хати із великим букетом білих троянд. І попросив зварити його улюблений холодець”.
Велика війна застала Петра Суходола вдома. Отримавши повістку в перші дні вторгнення, пішов до військкомату. Його, одного з небагатьох, відібрали до новоствореної 117-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ.
“До Великодня син проходив навчання. Ми ще встигли йому завезти паски. Петюня все наголошував, що пасочка така смачна та файна. Адже кожну я прикрасила у патріотичному стилі, — додає співрозмовниця. — Після навчань син служив у районі Конотопу Сумської області. Про війну не розповідав, завше казав: “У мене все добре, мамуль”. А я постійно повторювала: ти ж у мене, Петюню, герой, молюсь за тебе... Із 14 грудня 2022 року Петро командував відділенням. Мав позивний “Пікачу”, бо це був один з його улюблених мультфільмів”.
Життя відважного бійця обірвалось 21 грудня 2022 року у боях неподалік Бахмуту на Донеччині. 23 грудня Петрові мало б виповнитися 24 роки.
“Напередодні чоловік був у храмі, і, коли ставив свічку за здоров’я нашого сина, вона чомусь впала. А згодом Петюня набрав чоловіка і сказав: “Тату, я тебе дуже люблю”. Того трагічного дня він з бійцями заступив на позицію, сили противника були більші, наших відкинули, вони опинилися в чистому полі. І вже там їх розстріляли “вагнерівці”. Наші хлопці бились до останнього патрона. Під шквальним обстрілом побратими винесли тіло сина. Поховали його з військовими почестями в рідному селі”.
На початку цього року родина Петра Суходола придбала іменний дрон на передову. Кажуть, що коптер стане помстою окупантам за сина.
