Мешканки села Іваньків від початку повномасштабного вторгнення збираються у старій шкільній їдальні й готують смаколики. Далі їх продають, а гроші віддають на потреби ЗСУ.
“Наше село одне з перших почуло вибухи вранці 24 лютого 2022 року. Сусідньою громадою рухались колони танків, було дуже страшно, але всі ми залишилися вдома, не виїхали. Через кілька місяців ситуація на Чернігівщині нормалізувалася, тож вирішили волонтерити. У будинку культури плели маскувальні сітки для фронту. А якось наша художня керівниця Тетяна База запропонувала насмажити пампушків для глядачів благодійного концерту на підтримку ЗСУ. Мовляв, гроші за них можна буде теж задонатити. Спершу я вагалась, думала: хто ж їх купуватиме, у селі щонайбільше 200 жителів. Але вирішила спробувати. І що ви думаєте?! Першу партію розмели за лічені хвилини. Після того ми продовжили цю справу, — розповідає Наталія Остапенко, директорка місцевого будинку культури. — Команда у нас постійна, це зазвичай 10 — 14 жінок. Чи не всі — пенсійного віку і майже у кожної хтось із рідних на фронті. От у найстаршої господині, 77-річної Марії Вовк, яка смажить пампушки й біляші, внук воює на Сумщині. Мій чоловік і син теж на передовій”.
За словами співрозмовниці, у шкільній їдальні є лише груба на дровах, тому пампушки й біляші готують на ній. “Якогось особливого рецепту нема, все робимо на око. Але з любов’ю. Ще й співаємо при цьому українських пісень. Тісто замішуємо довгенько, клопіткий процес. Цю справу доручаємо Ользі Чижик із сусіднього села Великий Ліс. Начинкою для пампушків слугує яблучне варення, а для біляшів — м’ясо, — провадить далі Наталія Остапенко. — Всі продукти приносимо з дому. Тільки борошно й олію купуємо в магазині. Готуємо десь раз на два-три місяці. Але відразу по кілька сотень. А нещодавно поставили рекорд — посмажили понад тисячу пампушків і біляшів. Робили чотири заміси. Готовою продукцією торгуємо в центрі села зазвичай на вихідні й свята. За один біляш правимо 25 гривень, за пампушок — 10. Часто односельці не лише купують смаколики, а й донатять зверху. А буває, що кошти дають, а пампушки залишають. Перша сума, яку вторгували, була невелика — 1650 гривень. А от недавно зібрали 10 050 гривень, які передали родині пораненого захисника із нашої громади. Загалом же за понад чотири роки завдяки пампушкам і біляшам нам вдалося зібрати більш як 100 тисяч. Часто передаємо донати у скриньку громади, якими закривають різні збори — на машини, РЕБи й дрони для захисників”.
