Чоловік був доцентом кафедри "Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології" Національного університету "Львівська політехніка".
Серед поранених в Ізраїлі — українка: що відомо про її стан
Розробки Богдана Кріля працюють на багатьох виробництвах
Про смерть Богдана Кріля через важкі поранення, завдані ракетним ударом Росії по Львову, повідомив міський голова Андрій Садовий.
"З глибоким сумом повідомляємо про втрату ще одного життя внаслідок жорстокого ракетного обстрілу Львова 4 вересня. Кріль Богдан Андрійович, 1955 року народження, став восьмою жертвою цього трагічного нападу. Пан Богдан отримав важкі поранення під час атаки", – написав мер Львова.
Садовий додав, що чоловік 29 днів він перебував у критичному стані в реанімації.
В університеті, де працював пан Богдан, також відреагували на звістку про його смерть. "1 жовтня 2024 року на 70-му році життя після важкого поранення, отриманого під час ракетної атаки 4 вересня 2024 року, відійшов у вічність доцент кафедри "Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології", знаний фахівець з автоматизації та технологічних вимірювань, людина енциклопедичних знань, високої порядності та інтелігентності Богдан Андрійович Кріль", – написали на кафедрі.
В електронній енциклопедії Львівської політехніки йдеться, що Богдан Кріль займався розробкою, дослідженням та впровадженням систем аварійного регулювання тиску на нафтоперекачувальних станціях філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" ПАТ "Укртранснафта". Також реалізував систему автоматизації папероробної машини при виробництві сантехнічного паперу на "Кохавинській паперовій фабриці".
Його роботи з автоматизації етикетирувальної машини з системою технічного зору, а також з модернізації системи керування технологічною лінією дозування інфузійних розчинів впроваджені на АТ "Галичфарм" концерну "Артеріум".
Похорон викладача, життя якого забрала російська ракета, відбудеться в храмі Св. Йосифа Обручника, що у Львові по вул. Залізняка, 11, 3 жовтня о 10 годині.
Ярослав Базилевич, який втратив сім'ю через удар ракети РФ, вперше розповів про трагедію
Загибель дружини та доньок Ярослава Базилевича, вбитих у Львові російською гіперзвуковою ракетою, довела, що від війни немає безпечного місця. Чоловік вперше після трагедії поспілкувався зі ЗМІ: він дав інтерв'ю американській газеті The Washington Post.
Коли на світанку 4 вересня завила сирена повітряної тривоги, дружина Ярослава, Євгенія, схопила тривожний рюкзак з документами з гардероба. Зазвичай вони ховалися в коридорі за вхідними дверима, щоб бути захищеними від осколків, що розлітаються. Того разу вона покинула квартиру разом з дівчатами. Пролунав вибух – оглушливо близько.
Ярослав розповів WP, що ще був усередині, коли у нього задзвонив телефон. Євгенія для безпеки спускала дівчат сходами будівлі на нижній поверх. Вона сказала, щоб чоловік прийшов (як повідомляли рятувальники, Ярослав вижив, оскільки повернувся в квартиру, щоб взяти воду). Дзвінок різко обірвався. Ракета влучила.
Сходи зім'ялися, розчавивши сімох людей. Дезорієнтований – в оці застрягли уламки – Ярослав шукав свій мобільний телефон, що вилетів з руки. Він був босий. Було темно, в повітрі густо стояв пил, а кров бризкала на обличчя. Йому потрібно було передзвонити Євгенії. Він підійшов до передньої частини квартири, дивлячись у мансардне вікно їхньої спальні.
На місце прибули пожежники та поліція. Рятувальники запустили гідравлічний підйомник, змусивши Ярослава спуститися на тротуар. На той час уже зібрався натовп. Рятувальники прокопали зруйновану сходову клітку.
Фотографи на місці події зафіксували порожній погляд Ярослава, коли він намагався допомогти. "Я до останнього сподівався, що вони в безпеці. Можливо, якби вони залишилися в коридорі, цієї трагедії б не сталося. Можливо, якби я міг перенести уламки для них, вони могли б вижити", – сказав Ярослав, плачучи.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
