Президент Росії Володимир Путін перебуває у безвихідному становищі. Експерти попереджають: у відповідь на кризу в РФ і нездатність захистити нафтову інфраструктуру Путін може вдатися до ескалації, шукаючи легкі цілі, зокрема в НАТО. Про це йдеться у статті The Telegraph.
Путін може націлитися на Естонію
“Він завжди підвищує ставки, коли справи йдуть не так. Щоб не програти, він може спробувати зайти далі, ніж Україна”, — зазначив колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк.
За його словами, ймовірність ескалації війни в Європі зараз надзвичайно висока, і європейці дуже стурбовані.
На думку Заходу, навіть думка про такий дикий крок Путіна, коли він не може перемогти Україну, здається самогубством, але він може отримати більше тактичної вигоди від менш очевидних цілей у Молдові або навіть по той бік лінії НАТО, пише видання.
“Його воєнна економіка виробляє зброю на повну потужність, тоді як Німеччина та європейські країни НАТО лише починають скорочувати розрив. Вікно можливостей більше ніколи не буде таким широким. Вдало підібраний конфлікт може виявити глибокі розбіжності всередині НАТО”, — йдеться у матеріалі.
Вразливі місця добре відомі. Етнічні росіяни становлять 85% естонського міста Нарва, яке розташоване на кордоні з Росією. Саме тут Петро Великий здобув свою першу велику перемогу над Шведською імперією, а над столом Путіна висить портрет царя Петра.
“Неважко було б вигадати якусь темну іредентистську образу – з Судетської тактики Гітлера – яка обманює тих, хто хоче бути обдуреним”, — пише The The Telegraph.
В іншому випадку він може спричинити проблеми в Сувальському коридорі, що пролягає через Литву від Білорусі до російського балтійського анклаву Калінінград. Путін може влаштувати ескалацію будь-де, щоб посіяти сум’яття на Заході.
“Ходять чутки, що Путін досяг робочої угоди з Сі Цзіньпіном: Росія виснажує НАТО повітряними порушеннями та кібератаками, прагнучи посіяти розбрат і залякати сторонників миротворчості, тоді як Китай зупиняє крах російської економіки та зобов'язується дотримуватися обраного курсу”, — каже Загороднюк.
Відповідь Заходу важлива
Це небезпечний період — і він стане ще небезпечнішим, якщо Захід продемонструє слабкість. Ефективною відповіддю може стати економічний тиск: наприклад, повністю перекрити данські протоки для “тіньового флоту” Росії, який порушує екологічні норми.
Загороднюк нагадує, що подібна ситуація вже була під час Кримської війни 1853-1856 років: тоді Росія зазнала поразки не через битви, а через крах фінансової системи та інфляцію. Її феодальна армія не витримала конкуренції з технічно розвиненими арміями Заходу.
Цар Микола I, який був переконаний, що Британія й Франція не втрутяться, зрештою змушений був прийняти поразку, бо війна стала занадто дорогою.
Іронічно, що навіть тоді знаходилися прихильники “сильного лідера” — як писав Карл Маркс у New York Daily Tribune, “деякі автори” приписували царю “виняткову мудрість і далекоглядність, що нібито властива великим державним діячам”.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
