На кожне четверте робоче місце у світі вплине штучний інтелект (ШІ) — про це йдеться у новому спільному дослідженні Міжнародної організації праці та Національного дослідницького інституту Польщі. Трансформується праця, зокрема, у сфері ЗМІ, програмного забезпечення та фінансів.
Водночас коло професій, які можуть бути повністю автоматизовані, залишатиметься обмеженим, оскільки чимало завдань, як і раніше, потребують участі людини. І якщо загалом у світі під вплив ШІ потрапить близько 25% робочих місць, то в розвинених країнах цей показник сягатиме 34%, упевнені дослідники.
Такі висновки озвучено не вперше. Нещодавно експерти Інституту досліджень публічної політики (IPPR) у Лондоні заявили, що штучний інтелект матиме “сейсмічний вплив” на економіку та суспільство. Згідно з їхніми оцінками, до 70% робочих завдань, що потребують комп’ютера, може взяти на себе ШІ. Найвразливішими до змін фахівці вважають професії, пов’язані з управлінням проєктами, маркетингом та адміністративною підтримкою, оскільки ці сфери найбільше залежать від комп’ютерних технологій.
ВЕЛИКІ КОМПАНІЇ — МІНІМУМ ПЕРСОНАЛУ
— Штучний інтелект змінить усе наше життя, — каже керуючий партнер комунікаційної агенції Plusone social impact Максим Саваневський. — Це найбільша і найшвидша революція в історії людства. Просто люди ще до кінця не усвідомлюють, наскільки глибоко пробрався ШІ і що він зачепить фактично усі сфери. Уже нині штучний інтелект істотно прискорює медичні відкриття, допомагає боротися зі змінами клімату, оптимізує міста і навіть рятує життя людям. Ми вперше створили таку річ, яка еволюціонує швидше за нас.
— Штучний інтелект, безперечно, багато в чому допомагатиме людству, — додає Роман Божок, CEO мережі шкіл робототехніки Robocode. — Та з його розвитком з’являться і певні проблеми. Одна з них — технологічне безробіття. ШІ у будь-якому разі витіснить “білі комірці”, тобто людей, які виконують офісну роботу, що вимагає аналізу, ухвалення рішень та обробки інформації. Доведеться перенавчатися програмістам, інженерам, аналітикам, фінансистам. Знаю, що вже сьогодні штучний інтелект іноді краще пише код, ніж програміст. І ставить діагноз точніше, ніж лікар. Тож, з одного боку, у багатьох сферах зростатиме конкуренція. З другого — активом будь-якого великого бізнесу буде креативність, талант та геніальність працівників. Розумних людей цінуватимуть ще більше, на них полюватимуть, їх переманюватимуть і підвищуватимуть їм зарплати.
Загалом завдяки штучному інтелекту продуктивність праці людей зростатиме. Компанії зможуть обмежуватися невеликим штатом. До слова, в “Антропік” (американський стартап у галузі штучного інтелекту, заснований колишніми співробітниками OpenAI. — Авт.) вважають, що вже у 2026 році з’явиться перша компанія вартістю 1 мільярд доларів із командою, в якій буде лише один розробник! Ця людина може навіть не мати технічної освіти, вона просто говоритиме штучному інтелекту, що робити, і той повністю напише код, тобто виготовить продукт.
— Чи погоджуєтеся із тим, що ШI відбере роботу в багатьох людей?
● М. Саваневський:
— Штучний інтелект не відбирає роботу, він змінює її суть. Передовсім це стосується таких завдань, як аналіз, переклад, моніторинг. Уже нині ШІ виконує їх дуже добре. Тому питання часу, коли штучний інтелект змінить роботу юристів, журналістів, програмістів. А от тим, хто виконував суто рутинну роботу, вже треба замислюватися, чим вони надалі займатимуться.
РОБОТА-СОБАЧКУ ЗАМОВЛЯЛИ?
— Які функції замість людей зможуть виконувати роботи?
● Р. Божок:
— Є такий закон робототехніки: що легко виконувати людині, то важко роботові, і навпаки. Наприклад, людині нескладно підстригти іншу людину або обрізати сад. Роботам це робити важче. Натомість людині важко вести бухгалтерію чи готувати якусь аналітику, а комп’ютерні програми з цим справляються без проблем.
Роботи зможуть гасити пожежі — необов’язково буде, щоб шланг з водою тримала людина. Вони колись зможуть замінити водіїв. Думаю, у майбутньому взагалі буде автономний транспорт. Досить створити програму з уніфікованою дорогою, розмітками, знаками, пов’язати між собою автомобілі, й вони самостійно їздитимуть за встановленими правилами. Аварій узагалі не буде.
Робототехніку використовуватимуть й у сільському господарстві. Безпілотні трактори оратимуть, збиратимуть урожай і так далі. Уже є дрони з датчиками, які аналізують, чи потрібно полити грунт, чи не хворіє кукурудза тощо. Автоматизується і сфера послуг. Ми вже бачимо, що людям допомагають роботи-пилососи, роботи, які миють вікна. Будуть роботи, які косять газони, обрізають дерева тощо. Роботи виконуватимуть і медичні операції — зокрема лазерні, де потрібна висока точність.
З’явиться робототехніка й у сфері розваг. Останні дослідження свідчать, що люди в усьому світі часто спілкуються із чат-ботом заради певної психологічної підтримки. Не відкидаю, що молоде покоління обиратиме робота — домашнього улюбленця. За ним не треба буде прибирати, як за живою собакою, він не помре, для нього можна буде обрати настрій тощо. Водночас можна буде запрограмувати для такої “собачки” спеціальні завдання — щоб вона розвивала в дитині впевненість у собі, грала з нею у рухливі ігри тощо.
● М. Саваневський:
— У сільському господарстві роботи відіграватимуть визначальну роль — збір фруктів, овочів, ягід буде автоматизований. Роботи вже виконують деякі такі операції значно краще й швидше за людей. Нині активно тестують також роботів, які будуть вашими домашніми асистентами. Такий робот може ходити по квартирі, відкрити холодильник, витягнути звідти продукти, щоби щось приготувати. Готують роботи ще не дуже добре, але, думаю, це питання часу, коли вони готуватимуть за нас. Стоматологічні послуги роботи можуть надавати також краще, ніж люди. Адже коли все буде розраховано правильно, менша ймовірність помилок.
ХТО КРАЩИЙ: УЧИТЕЛЬ ЧИ ЧАТ-БОТ?
— Чи витіснить штучний інтелект учителів і тренерів?
● Р. Божок:
— Нині ШІ часто замінює учителів і тренерів. Для прикладу, я вдосконалюю свою англійську із чат-ботом GPT. Спілкуюся з ним, прошу мене коректувати, підказувати мені нові слова, граматичні конструкції. Тобто ми спілкуємося англійською, все чудово. Але немає системності. Бо коли ти займаєшся з учителем, то чітко знаєш, коли в тебе уроки, і не пропускаєш їх. З чат-ботом потрібно більше дисципліни. Те саме стосується і тренувань. Хочете навчитися боксувати? Можете купити спеціальну програму, надіти віртуальні окуляри, взяти в руки джойстики, отримати віртуального супротивника. Така програмка дозволить вам тренуватися щоранку або ж коли ви поїхали у відрядження. Але, звісно, ви не отримаєте 100% навантаження, як із тренером.
Уже нині діти й дорослі обирають навчання із ШІ замість навчання із поганим учителем. Багато хто купує курс лекцій із Гарварда чи Стенфорда для саморозвитку. Цю можливість, до речі, часто використовують індуси, які добре знають англійську. Але, загалом кажучи, навчання — це не тільки контакт з учителем, це також і командна робота, спілкування. Тому думаю, що хороші вчителі залишаться. Однак їм доведеться постійно розвиватися.
— Які професії можна вважати більш “захищеними” від впливу ШI?
● М. Саваневський:
— Це професії, які вимагають людського сенсу, довіри. Виховання дітей, найімовірніше, ми в близькій перспективі не віддамо роботам. Професії, які потребують лідерських рис, мабуть, також ні. Або ж візьмімо мистецтво. З одного боку, штучний інтелект може згенерувати багато цікавих робіт, з другого — не може пережити якусь емоцію, втрату, яка поєднує внутрішній світ автора з його шедевром.
Хай там як, але у таких країнах, як Україна, де рівень зарплати й доходів населення не дуже високий, роботам ще тривалий час буде важко конкурувати за робочі місця, які вимагають фізичної праці. Бо це, як-не-як, дуже дорогі пристрої.
— Яких ще змін варто очі кувати з розвитком штучного інтелекту та робототехніки?
● Р. Божок:
— Думаю, вже через декілька років у кожного з нас у смартфоні буде свій персональний штучний інтелект, який знатиме нас краще, ніж наші мама, тато, брат чи сестра і ніж наш лікар. І коли ви йому скажете, що хочете, для прикладу, нову куртку, він купить ту, яка вам до вподоби. Вочевидь, у магазині, де продавцем буде також штучний інтелект. Як вгадає з вибором? Проаналізує, на які куртки ви звертали увагу в неті, зупиняючи на них свій погляд, збільшуючи відповідні зображення, а які сторінки з пропозиціями, навпаки, швидко гортали.
— Чи не є штучний інтелект загрозою для людства?
● М. Саваневський:
— Штучний інтелект, напевно, зробить наше життя кращим, простішим. Ми отримуватимемо більше благ, докладаючи менших зусиль, і зможемо витрачати час на те, на що раніше не могли витратити. Разом з тим ми розуміємо, що живемо у світі, де багато безвідповідальних людей чи навіть злочинців. Цілі держави у майбутньому можуть використовувати ШІ для того, щоб на когось впливати, щось знищувати. Тому загроза може бути не в штучному інтелекті, а в людях, які стоять за ним. Наразі ж ШІ — контрольована сутність, яка сама собою не розвивається.
