Від цієї команди ми чекали не дива, а потужної гри, яку вона здатна показувати. З огляду на склад нашої групи, для збірної України нормальним “робочим” варіантом був би вихід в 1/4 фіналу. Ну а проходження далі можна було б віднести вже до розряду дива.
Те, що наші примудрились провалитися у цій посередній групі ще на старті турніру, не вкладається у голові. Як з такою потужною, зірковою, представницькою командою можна було так осоромитись? Як з таким тренером, якого Україна вмовляла два роки очолити збірну, можна було так безславно завершити Євро? Зрозуміло, що життя триває. Та чи задовольняє українських уболівальників такий стан справ у першій команді країни? Що треба змінити, щоб запобігти таким провалам? Гарячі голови вважають, що винуватець невдачі — саме Сергій Ребров, який не зумів створити у команді нормальний мікроклімат, пригасити “зірочки” в головах деяких гравців, що поставили себе вище за колектив. І що Реброва слід міняти. На кого? Та хоча б на Мирона Маркевича, який вже очолював збірну і не програв з нею жодного матчу. А тоді “зірок” з характером у нього було чимало — Алієв, Мілевський, Шевченко, Селезньов... Але Маркевич упорався.
— То яка причина провалу нашої команди на Євро? Винні гравці чи тренер?
— Я б не назвав весь виступ нашої команди на Євро-2024 провалом, — каже Володимир Журавчак, відомий український тренер. — Провальною була лише перша гра — з румунами. І то не вся гра, а лише ті моменти, які призвели до голів. Так, там можна звинувачувати Луніна, який припустився результативних помилок. Так, можна звинувачувати Реброва, який зробив ставку на Луніна, а не на Трубіна.
Але в наступних матчах я не бачив провальної чи безвольної гри. Хлопці старалися, переживали. Так, певною мірою Довбик потрапив у незвичне становище. У “Жироні” на нього грає вся команда, а тут таких “подавальників набоїв” не виявилось. Довелося самому м’ячі вигризати. Але тих-таки словаків ми перемогли. І бельгійців переграли, але не пощастило з голом. Звісно, ми всі розчаровані, а особливо хлопці на передовій, які в окопах з телефонів і планшетів переглядали ці матчі.
— Та нашій команді просто не пощастило у першій грі. Хлопці належно не налаштувались на румунів. Думали, вийдуть і на класі їх розірвуть. А таке на Євро не проходить, — каже Богдан Когут, голкіпер “Вересу”. — Після цієї гри вони переосмислили своє ставлення до суперників, зібралися, але вже було запізно. Треба було вирішувати питання у першій грі і далі грати, відштовхуючись від турнірної таблиці. А так ми опинились у ролі тих, хто наздоганяє, і не наздогнали.
— Якщо команда не досягла очікуваного результату, значить, винна вся команда. Я б не став звинувачувати когось індивідуально, — вважає Василь Швед, ексфорвард. — Винні і гравці, і тренер. Хлопці десь переоцінили свої можливості, а тренер не зумів це вчасно погасити. Зрештою, якщо говорити про провал, то він стався лише в одній грі. У двох наступних ми вже бачили ту команду, яку хотіли і на яку сподівались.
— Чи треба після всього міняти Реброва?
● В. Журавчак:
— Та це вже занадто радикальний крок. Погоджуюсь, що Ребров десь припустився помилки. Але немає таких тренерів, які тільки виграють. Він не так довго працює з командою. Гадаю, у нього є ще ідеї, як поліпшити гру збірної.
● В. Швед:
— Згоден, що це було б поспішне рішення. Сам я вірю в Реброва. Він показав себе чудовим тренером і у “Ференцвароші”, і в Саудівській Аравії. Його команди вміють грати у футбол. І наша збірна вміє. Просто так буває, не поталанило. Ребров ще себе покаже. Ось побачите.
